Власюк: під тарифи США можуть потрапити Китай, Індія, Туреччина, а згодом Угорщина та Словаччина
Після підписання «закону Грема» про «пекельні санкції» ключовим стане його практичне застосування. Тарифи до 100% можуть загрожувати найбільшим покупцям російських енергоносіїв — Китаю, Індії та Туреччині, а згодом і Угорщині зі Словаччиною.
Після підписання президентом США закону про «пекельні санкції» проти Росії ключовим питанням стане його практичне застосування. Про це заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє.
За його словами, документ передбачає запровадження мит у розмірі до 100% на весь імпорт із країн, які залишаються серед п’яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу або сприяють обходу енергетичних санкцій. «Перш за все — енергетичний» напрям, наголосив Власюк, є одним із ключових у законі.
За вісім місяців поточного року Китай імпортував із Росії 585 млн барелів сирої нафти, Індія — 453 млн барелів, а Туреччина — 44 млн барелів. Саме ці держави є потенційними об’єктами для застосування тарифів. До цього переліку за результатами оновлення даних можуть потрапити Угорщина та Словаччина.
Водночас закон передбачає окремі винятки, а президент США має право відмовитися від тарифів за згодою Конгресу. Це означає, що остаточне рішення залежатиме не лише від формальних критеріїв, а й від політичної волі Вашингтона.
Окремої уваги заслуговують поставки російського скрапленого газу (LNG) до Європи. За січень–серпень лідерами з імпорту були три країни ЄС: Франція придбала 4,3 млн тонн російського LNG, Бельгія — 3,06 млн тонн, а Іспанія — 2,77 млн тонн.
«Водночас ЄС уже ухвалив поетапну заборону імпорту російського газу: для LNG за довгостроковими контрактами основна дата припинення з 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу за довгостроковими контрактами — з 30 вересня 2027 року», — повідомив уповноважений президента.
Тому ризик застосування американських тарифів до європейських покупців залежатиме від виконання країнами зобов’язань щодо скорочення імпорту. Важливим фактором є постачання нафтопродуктів із третіх країн, які допомагають Росії компенсувати дефіцит пального після ударів по її НПЗ.
За вісім місяців цього року до РФ або в її напрямку морським шляхом надійшло 673 тисячі барелів бензину з Індії, 325 тисяч — із Марокко, 309 тисяч — із Туреччини та 186 тисяч барелів дизеля з Єгипту.
«Тому посилення контролю за компаніями, перевізниками, страховиками та фінансовими посередниками, які забезпечують такі поставки, є суттєвим для ефективності санкційної політики», — наголосив Власюк.
Основною метою енергетичної складової законопроєкту є зниження доходів Кремля та створення реальних економічних ризиків для компаній, що співпрацюють із РФ. Другим ключовим напрямком є російський військово-промисловий комплекс.
Для України ухвалення цього закону відкриває можливість домагатися санкцій проти компаній і посередників, які допомагають Росії отримувати компоненти та технології для виробництва зброї.
«Саме від того, як адміністрація США використає надані законом повноваження, залежатиме його практичний ефект для російських доходів і можливостей обходити санкції, а відтак — спроможності Росії фінансувати війну проти України та розробляти власні технологічні рішення для її ведення», — підкреслив Власюк.
Нагадаємо, Палата представників Конгресу США остаточно ухвалила законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану. На фінальному голосуванні документ підтримали 252 голоси проти 154. Посадовець Білого дому підтвердив, що Дональд Трамп планує підписати законопроєкт про «пекельні санкції» проти країни-агресорки.
