Президент Південної Кореї звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення
Лі Чже Мьон заявив, що Київ оприлюднив інформацію про передачу двох північнокорейських військовополонених, чим порушив домовленість про конфіденційність. Офіс президента України відповів, що було повідомлено лише сам факт передачі.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленості про нерозголошення після того, як Київ публічно повідомив про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Про це південнокорейський лідер написав у соцмережі, а його заяву цитує The Korea Times.
За словами Лі, репатріація північнокорейських полонених є надзвичайно делікатним питанням, яке має серйозні наслідки для дипломатії, національної безпеки та ситуації на Корейському півострові. Він наголосив, що рішення його уряду не розголошувати цю інформацію могло видаватися незрозумілим, але було виваженим з огляду на можливі ризики.
«Тим, хто – не зважаючи на стан міжкорейських відносин, можливі людські жертви чи шкоду національним інтересам – волів би гучно заявити про репатріацію на весь світ, аби приписати собі заслуги, рішення нашого уряду не розголошувати цю інформацію, ймовірно, видається незрозумілим», – заявив президент Південної Кореї.
Лі Чже Мьон також зазначив, що всередині корейського уряду лунали заклики оприлюднити інформацію про репатріацію, оскільки це могло допомогти підвищити політичні рейтинги. Однак, за його словами, конфіденційність була свідомим вибором заради уникнення різноманітних проблем, які міг спричинити публічний розголос.
«Людей, які заради власної дріб'язкової вигоди ставлять під загрозу людські життя та національну безпеку, називають убивцями або зрадниками... Мені невідомі конкретні обставини, що спонукали українську сторону порушити домовленість і оприлюднити інформацію, але це викликає глибокий жаль», – підкреслив він.
У відповідь на запит інформагентства Yonhap Офіс президента України заявив, що Київ повідомив лише сам факт передачі Південній Кореї північнокорейських полонених, не розкриваючи подробиць цього процесу. На думку української сторони, було б дивно тримати цю подію в таємниці.
Передісторія питання сягає виступу президента Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, під час якого він повідомив, що Україна нещодавно передала Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Саме ця публічна заява, за версією Сеула, і порушила попередню домовленість про нерозголошення.
Ситуація демонструє, наскільки чутливими залишаються питання, пов'язані з північнокорейськими полоненими, для Південної Кореї. Сеул побоюється, що публічне обговорення репатріації може вплинути на міжкорейські відносини, поставити під загрозу життя людей та зашкодити національним інтересам. Водночас українська сторона наполягає, що не розкривала жодних деталей процесу, а лише поінформувала про сам факт передачі.
Публічний обмін заявами між Києвом і Сеулом відбувається на тлі ширшого контексту міжнародної підтримки України та складної ситуації на Корейському півострові. Південна Корея, яка є важливим партнером України, досі утримується від прямих поставок летальної зброї, натомість надаючи гуманітарну та фінансову допомогу. Питання північнокорейських військовополонених додає новий чутливий вимір до цих відносин.
Наразі невідомо, чи вплине цей інцидент на подальшу співпрацю між Києвом і Сеулом. Обидві сторони публічно не заявляли про намір переглянути домовленості, однак заява президента Південної Кореї свідчить про серйозність його позиції. Українська сторона, своєю чергою, наполягає на відсутності порушень із розкриттям конфіденційних деталей.
Експерти зазначають, що подібні дипломатичні непорозуміння можуть ускладнити комунікацію між країнами, особливо коли йдеться про безпекові та гуманітарні питання. Водночас обидві держави зацікавлені у збереженні робочих відносин, адже співпраця у сфері безпеки та підтримки України залишається важливою для обох сторін.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть Київ і Сеул узгодити спільну позицію щодо публічного висвітлення чутливих питань. Наразі ж офіційні заяви обмежуються взаємними поясненнями та висловленням жалю з боку південнокорейського лідера.
7
