Єврокомісія: Україна може отримати додаткові 10 млрд євро в межах SAFE
Єврокомісія повідомила, що Україна може розраховувати на додаткові 10 млрд євро в межах програми SAFE, проте остаточний обсяг коштів залежатиме від завершення оформлення останніх кредитів.
Україна може отримати додаткові 10 мільярдів євро в межах програми SAFE. Про це повідомили в Європейській комісії. Остаточний обсяг доступних коштів залежатиме від завершення оформлення останніх кредитів у межах цієї ініціативи.
Програма SAFE, започаткована Європейським Союзом, спрямована на підтримку країн-партнерів та зміцнення їхньої стійкості. Для України, яка протистоїть повномасштабній російській агресії, таке фінансування має критичне значення. Кошти можуть бути спрямовані на відновлення інфраструктури, підтримку економіки та соціальної сфери.
Водночас у Єврокомісії наголошують, що цифра в 10 мільярдів євро не є фінальною. Вона залежатиме від того, наскільки швидко буде завершено оформлення останніх кредитів у межах SAFE. Це означає, що фактичний обсяг надходжень може бути скоригований у той чи інший бік.
Окрім фінансової підтримки, Україна стикається з викликами в торговельній сфері. Зокрема, українська металургія опинилася під подвійним тиском через російські атаки на підприємства та нові торговельні обмеження ЄС. Якщо квоти на сталь не будуть переглянуті, нинішній спад виробництва може вплинути на доступ української сталі до європейського ринку на 5–10 років.
Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи «Метінвест» Олександр Водовіз в інтерв’ю польському порталу Strefa Biznesu. За його словами, ситуація в галузі настільки складна, що вже йдеться про виживання української сталеливарної промисловості. Після російських атак «Запоріжсталь», «Каметсталь» та інші великі виробничі потужності зазнали пошкоджень і зупинок. У «Метінвесті» наголосили, що металургійні підприємства неможливо просто надовго зупинити, а потім швидко повернути до роботи. Пошкодження печей, енергетичної та іншої інфраструктури потребують складного й дорогого відновлення.
Водночас галузь стикається з обмеженнями на ключовому для неї європейському ринку. ЄС планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно до 18 млн тонн, розподіляючи цей обсяг між країнами за квотами. Для України передбачено близько 600 тис. тонн. У «Метінвесті» вважають такий розподіл недостатнім з огляду на умови роботи української промисловості. «В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити», — сказав Водовіз.
Особливе занепокоєння в компанії викликає майбутній перегляд квот. За словами Водовіза, у грудні ЄС оцінюватиме обсяги українських поставок за попередні шість місяців і на цій основі визначатиме подальші умови. Через російські удари та зупинку підприємств український експорт у цей період буде нижчим. Водовіз попереджає, що використання таких показників як бази може зафіксувати занижені квоти на тривалий період до 5–10 років.
Обмеження впливають не лише на українські підприємства. Зокрема, «Метінвест» придбав трубний завод у Румунії, який мав отримувати листовий прокат із «Запоріжсталі». Через квоти та проблеми з виробництвом в Україні підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може зупинитися.
Додатковим викликом у «Метінвесті» називають CBAM. У компанії вважають, що застосування європейського вуглецевого механізму до українських підприємств має враховувати воєнні умови та відсутність доступу до таких самих програм декарбонізації, якими користуються виробники ЄС. «Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів», — зазначив Водовіз та закликав розглянути для України тимчасовий спеціальний режим.
У «Метінвесті» також наголошують, що збереження української металургії відповідає інтересам ЄС, оскільки галузь забезпечує робочі місця, податки та експортну виручку. За словами Водовіза, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків в Україні, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов’язаних із нею секторів становили близько 200 млрд грн.
Тому в «Метінвесті» закликали Брюссель під час перегляду квот враховувати не лише нинішні обсяги виробництва, знижені через російські атаки, а й історичні поставки України та умови воєнного часу. Ключовим завданням галузі Водовіз назвав збереження виробничої бази та доступу до ринку ЄС, оскільки без цього відновлення української металургії після війни буде складнішим.
Нагадаємо, за 2022–2025 роки «Метінвест» інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн та сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Крім того, від початку війни компанія спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, з яких 7,3 млрд грн — на потреби Сил оборони в межах ініціативи «Сталевий Фронт».
