Цивільні, звільнені з російського полону, можуть отримати одноразові виплати та житлову допомогу
Державна підтримка для цивільних, які повернулися з російського полону, охоплює грошові компенсації на ремонт житла, доступ до медицини без довідок про статус та реєстрацію збитків через Дію.
Цивільні, які повернулися з російського полону, можуть розраховувати на низку державних програм: грошову допомогу на відновлення житла, медичну допомогу без обов’язкової довідки про статус і можливість подати заяву про компенсацію збитків. Про це йдеться в пояснювальному матеріалі, присвяченому механізмам підтримки. Водночас основний текст першоджерела в наявних даних відсутній, тож конкретні формулювання релізу та окремі деталі програм відтворені лише з тих відомостей, які вдалося підтвердити.
Одним із ключових інструментів є програма eVidnovlennya. Вона передбачає грошову допомогу на поточний ремонт житла до 200 тисяч гривень. Кошти зараховуються на банківську картку, і їх потрібно витратити саме на будівельні матеріали, а не на інші потреби. Для капітального ремонту передбачені суми від 200 до 350 тисяч гривень для квартир і від 200 до 500 тисяч гривень для будинків. Якщо сума становить менше 200 тисяч гривень, витратити її треба протягом 12 місяців, у решті випадків строк складає 18 місяців. Таким чином, отримувач має планувати ремонт заздалегідь і враховувати визначені строки використання коштів.
Якщо житло повністю знищене, держава пропонує житловий сертифікат, який діє п’ять років, або грошову допомогу на будівництво. Вибір між цими варіантами залежить від ситуації конкретної родини та стану майна. Важливою умовою є те, що право власності на майно має бути зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухомість. Без такої реєстрації отримати допомогу буде складніше, тому людям, які володіють нерухомістю без оформлених документів, варто заздалегідь перевірити свій статус і за потреби звернутися за консультацією.
Окремий напрям стосується компенсації збитків. Реєстр збитків RD4U відкрив усі 43 категорії заяв, які будуть доступні станом на 30 вересня 2026 року. Подати заяву можна через портал Дія, однак сам факт подання ще не означає виплату: заява лише фіксує збиток і поставлена в чергу на розгляд. Рішення щодо відповідальності та розміру компенсацій ухвалюватиме майбутня Міжнародна комісія з компенсацій, яка має розглядати заявлені збитки на міжнародному рівні. Програми eVidnovlennya та RD4U можна використовувати паралельно, тобто подання заяви в реєстр збитків не скасовує права на допомогу на ремонт житла.
Крім загальнодержавних програм, місцеві громади можуть запроваджувати додаткову матеріальну допомогу. Щоб дізнатися про такі можливості, варто звернутися до сільської або міської ради чи до Центру надання адміністративних послуг. Саме на місцевому рівні можуть бути передбачені короткострокові виплати та інші форми підтримки, які не входять до загальнодержавного переліку. Медична допомога для звільнених з полону, за даними матеріалу, доступна без довідки про статус, що спрощує звернення до лікарів і прискорює отримання необхідних послуг.
У матеріалі також поставлено питання, чи з’являться персональні кейс-менеджери, які супроводжуватимуть людей протягом процесу отримання допомоги. Конкретної інформації щодо цього в наявних даних немає, тому говорити про таку можливість як про гарантовану послугу поки не варто. Для тих, хто стикається з оформленням документів, доступні звичайні канали: портал Дія та центри адміністративних послуг.
Варто розрізняти українську державну підтримку та зміни в іншій сфері. Зокрема, у 2026 році змінилися правила польської програми 800+ для українців. З 31 січня 2026 року виплати призупинено для власників PESEL UKR, а для решти отримувачів умовою є трудова діяльність, навчання дітей у школі та фактичне проживання в Польщі. Безробітні батьки, які стоять на обліку, можуть зберегти виплату на строк до трьох–шести місяців. Ці правила не пов’язані з програмами для цивільних, які повернулися з полону, і стосуються іншої категорії отримувачів.
Джерело: nv.ua
6



