Рада ухвалила законопроєкти, що наближають Україну до єдиної європлатіжної зони SEPA
Верховна Рада в першому читанні ухвалила два законопроєкти, які створюють передумову для приєднання України до європлатіжної зони SEPA та отримання міжнародної фінансової допомоги.
Верховна Рада в першому читанні ухвалила два законопроєкти, які мають створити умови для приєднання України до єдиної європлатіжної зони SEPA. За словами народного депутата Корецького, ці зміни також є передумовою для отримання міжнародної фінансової допомоги. Остаточне рішення щодо законів ще не ухвалене: парламенту належить розглянути їх у другому та третьому читаннях, і лише після цього можна говорити про їх набрання чинності.
Приєднання до SEPA дозволило б українським банкам і клієнтам здійснювати переказ коштів в євро за нижчою вартістю та швидше, так само як це відбувається в країнах Європейського союзу. Найбільше вигоди від цього, за логікою законопроєктів, отримають малі компанії та фрілансери, які працюють із клієнтами з ЄС. Для них зниження витрат і скорочення строків переказів мають особливе значення, адже саме такі суб’єкти найчастіше стикаються з дорогими та тривалими міжнародними платежами.
Один із ухвалених документів, законопроєкт 14327-д, передбачає створення реєстру індивідуальних банківських рахунків і сейфових комірок. До реєстру потраплять дані про відкриття та закриття рахунків, інформація про електронні гаманці, договори на користування сейфовими комірками та базові відомості про власників. Водночас реєстр не міститиме даних про транзакції, залишки на рахунках чи вміст сейфів. Таким чином, законодавець прагне забезпечити прозорість системи без доступу до конкретних фінансових операцій громадян.
Другий документ, законопроєкт 15503, вносить зміни до Цивільного кодексу. Його мета — захистити юридичних осіб від хибних тверджень про причетність до фінансового моніторингу, які можуть завдати їм репутаційної та економічної шкоди. Крім того, законопроєкт передбачає право на відповідь для тих, хто постраждав від оприлюднення такої інформації, тобто можливість офіційно спростувати неправдиві відомості. Ці норми безпосередньо пов’язані з вимогами щодо боротьби з відмиванням коштів, оскільки від якості фінансового моніторингу залежить довіра до всієї банківської системи.
Ще один законопроєкт, 15501, що стосується змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, досі перебуває на розгляді в комітеті і не був винесений до зали. Третій документ наразі не ухвалений жодним читанням. Отже, ключові зміни, потрібні для узгодження з європейськими стандартами, ще попереду, і їх остаточний обсяг залежатиме від результатів роботи парламентських комітетів.
Українські банки для роботи в системі SEPA мають дотримуватися правил протидії відмиванню коштів, узгоджених із вимогами ЄС. Заплановані зміни стосуються фінансового моніторингу та прозорості кінцевих бенефіціарних власників, тобто фізичних осіб, які фактично контролюють компанію. Економістка Центру економічної стратегії Яна Охрименко, коментуючи ці ініціативи, наголошує на тому, що їх практичний ефект залежатиме від якості виконання та подальших кроків держави, а не лише від самого факту ухвалення законів.
Варто зазначити, що саме лише ухвалення законів не означає автоматичного приєднання до SEPA. Повноцінне приєднання потребуватиме окремої процедури після завершення законодавчого процесу, зокрема узгодження технічних вимог із європейськими платіжними інституціями. Тож поки що йдеться про перший етап реформ, без яких, за словами авторів ініціатив, доступ до міжнародної фінансової допомоги залишатиметься ускладненим, а українські підприємці — позбавленими зручних інструментів міжнародних розрахунків.
Джерело: lb.ua
9
