Міністерство довкілля землі Нижня Саксонія офіційно дозволило заводу в Лінгені виробляти ядерне паливо за російськими технологіями. Підприємство Advanced Nuclear Fuels (ANF), яке є дочірньою структурою французького концерну Framatome, отримало ліцензію на виготовлення шестигранних паливних збірок. Ці збірки призначені виключно для атомних електростанцій радянського зразка, які досі експлуатуються в кількох країнах Східної Європи та Фінляндії. Співпраця з російською державною корпорацією «Росатом» триватиме попри жорсткі санкції Європейського Союзу, що викликало гостру дискусію в німецькому політикумі та серед екологічних активістів.

Заявку на виробництво ANF подала ще у 2022 році, і процес її розгляду тривав кілька років. Як повідомляє видання Euronews, схваленню передували «всебічні перевірки», консультації з федеральними відомствами та залучення експертів з атомного права. Земельний міністр довкілля Крістіан Маєр, який представляє партію «Зелених», назвав це рішення «докорінно неправильним». Він наголосив, що Росія використовує енергетику як зброю, а ядерний сектор має підпадати під загальноєвропейські санкції. Федеральне міністерство навколишнього середовища також висловило критичну позицію, зазначивши, що відповідним інструментом для реагування на співпрацю з Росатомом є не атомне право, а саме санкції ЄС, які мають поширюватися і на ядерний сектор.

Проєкт стосується специфічного обладнання — шестигранних паливних збірок, які використовуються лише на реакторах радянського дизайну. Такі АЕС досі працюють у країнах Східної Європи, Фінляндії та державах колишнього соцтабору. Саме через технічну сумісність ЄС досі залежить від російських ядерних технологій у цих регіонах. Заміна постачальника потребує років підготовки та мільярдних інвестицій, що ускладнює швидкий вихід з-під впливу Росатома. Екологічні організації та місцеві активісти виступають проти проєкту, вбачаючи в ньому пряму загрозу національній безпеці Німеччини. Для виробництва палива необхідна участь російських експертів, що посилює побоювання щодо безпеки як на національному, так і на загальноєвропейському рівні.

Наразі єдиним шляхом зупинки такої співпраці залишається запровадження санкцій на рівні всього Європейського Союзу. Поки цього не сталося, Росатом продовжує отримувати прибутки на європейському ринку. Контекст свідчить, що у Східній Європі вистачає АЕС, побудованих за радянським типом, або проєктів, які реалізуються під егідою російської корпорації. Наприклад, адміністрація США надала Угорщині виняток із фінансових санкцій проти Росії, що дає змогу продовжити добудову АЕС «Пакш II» за участю Росатома. Крім того, Росатом продовжує постачати ядерне паливо для енергоблока №3 АЕС «Моховце» у Словаччині, який був введений в експлуатацію у січні 2023 року, а також надає сервісні послуги для блоків свого дизайну, зокрема для АЕС «Козлодуй» у Болгарії.

Міністерство в Ганновері наголошує, що в разі виникнення нових ризиків, особливо у сфері національної безпеки, дозвіл може бути переглянуто. Низка українських і європейських високопосадовців регулярно закликають ЄС запровадити санкції проти Росатому. Зокрема, 13 липня глава МЗС України Андрій Сибіга разом із європейськими колегами обговорив подальші санкційні кроки проти РФ, зокрема обмеження проти Росатому та Роскосмосу, відключення Газпромбанку від системи SWIFT та заборону на транспортні системи, залучені до російських поставок СПГ. Президент Литви Гітанас Науседа також виступав за те, щоб нові обмеження охоплювали російський енергетичний сектор, включаючи компанію Росатом. Таким чином, рішення Нижньої Саксонії стало черговим свідченням складної дилеми між технічною необхідністю та політичними принципами, яку Європі доведеться вирішувати в найближчі роки.