Росія пошкодила близько десяти датацентрів в Україні: чи загрожує країні повне відключення інтернету
За останній тиждень російські удари пошкодили близько десяти датацентрів, серед яких об'єкти UTELS, «Павутина», MiroHost, «Датагруп», Cosmonova, DLine, «Парковий» та «Омега Телеком». Через атаки без зв'язку залишилися близько 100 тисяч домогосподарств Києва та області, виникли перебої з мовленням телеканалів. Експерти пояснюють, чи може Україна залишитися без інтернету повністю і як підготуватися до можливих відключень.
Російські удари по інфраструктурі України за останній тиждень пошкодили близько десяти датацентрів. Восьмим київським об'єктом, який повідомив про пошкодження, став датацентр «Омега Телеком». Серед інших постраждалих майданчиків — датацентри провайдерів UTELS і «Павутина», об'єкт із потужностями MiroHost, а також «Датагруп», Cosmonova, DLine і «Парковий».
Атаки позначилися на роботі фіксованого інтернету. 23 вересня проблеми зі зв'язком виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області, повідомило Міністерство цифрової трансформації. Після удару 26 вересня з'явилися перебої з мовленням «Ми — Україна+» та «Армія TV», а на сайті «Суспільного» тимчасово не працювала частина відеоплеєрів. Згодом проблеми із сигналом зафіксували телеканали «Перший», СТБ, 1+1, «5 канал» та інші.
Масштаб наслідків залежить від типу пошкодженого обладнання в датацентрі. Удар може вивести з ладу як окремий онлайн-сервіс, так і пошкодити мережеве обладнання, залишивши без інтернету абонентів провайдера, пояснює засновник платформи Telecomsvit Сергій Омельченко. Після атаки на «Павутину» без сервісу тимчасово залишилася майже половина мережі, повідомила компанія. Того ж дня провайдер відновив роботу, задіявши резервне обладнання.
Попри масштабність ударів, повністю вимкнути інтернет по всій країні складно, каже Омельченко. Причина — розподілена структура мережі: провайдери використовують різні технічні майданчики, а система може переключитися на резервне обладнання або альтернативний маршрут. Тривалість перебоїв залежить від масштабу руйнувань і наявності резервів. Перемикання на резервні ресурси може займати секунди, тоді як за відсутності резерву або його знищення перенаправлення трафіку відбувається вручну і може тривати від годин до тижнів.
У перші години після пошкодження датацентру зростають кібербезпекові ризики, зазначає радник голови правління Інституту дослідження кібервійни Сергій Демедюк. Серед них — фішинг: користувачі, які чекають на повідомлення від провайдера або датацентру, можуть отримати підроблений запит на зміну DNS чи надання доступу інженеру. Ще один ризик — витік даних із пошкодженого обладнання. Сервери та диски, які вивозять із датацентру після удару, можуть містити конфіденційну інформацію, тому дані на них мають бути зашифровані. Компанії в поспіху одночасно відновлюють зв'язок, маршрутизацію, сервери та доступи, що підвищує ризик помилки.
Для користувачів резервом може стати супутниковий інтернет на кшталт Starlink, але під час повітряних тривог на його роботу може впливати РЕБ, додає Омельченко. Він радить мати готівку, адже у разі перебоїв можуть виникнути проблеми з роботою платіжних терміналів і банкоматів. SIM-картка іншого мобільного оператора дозволить за потреби роздавати інтернет зі смартфона, хоча під час блекаутів мережеве навантаження зростає і якість зв'язку погіршується. Варто заздалегідь підключити другого фіксованого провайдера: якщо компанії використовують різні технічні майданчики, пошкодження обладнання одного не обов'язково зачепить іншого. Підключатися треба завчасно, бо під час блекаутів черга може перевищувати 30 днів.
Для бізнесу головне — незалежність резервної інфраструктури від основної. Другий провайдер має використовувати окремий маршрут, а резервне обладнання й критичні сервіси — бути розміщені на іншому майданчику. Варто робити регулярні резервні копії даних і сервісів та заздалегідь перевіряти, чи можна швидко відновити роботу з них: розгорнути копію на іншому майданчику, виміряти час відновлення та оцінити можливу втрату даних. Сайти та бази даних можна розміщувати на серверах за кордоном, але саму мережу, яка з'єднує українських користувачів з інтернетом, перенести в іншу країну неможливо: її обладнання та кабелі фізично розташовані в Україні. Тому важливе обладнання потрібно розміщувати в укріплених приміщеннях.
4
