Мінцифри розповіло про наслідки атак РФ на дата-центри та стійкість зв'язку
Заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов і Станіслав Прибитько пояснили, як удари по дата-центрах впливають на зв'язок, бізнес і державні сервіси, та чи можливий повний блекаут.
Російські атаки на українські дата-центри цієї осені призвели до локальних і тимчасових перебоїв у роботі зв'язку, інтернету та цифрових сервісів, але система загалом витримує навантаження й відновлюється з резервних потужностей. Про це в інтерв'ю розповіли заступники міністра цифрової трансформації Віталій Балашов та Станіслав Прибитько, повідомляє РБК-Україна.
За словами Балашова, наслідки ударів по дата-центрах значно ширші, ніж просто перебої з інтернетом. Ці об'єкти забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем. Тому українці відчули не лише проблеми зі зв'язком у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті «Суспільного», тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.
Попри це, наголосив заступник міністра, у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків. Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який саме дата-центр працює конкретна компанія. Росія розраховує на відчуття незахищеності в повсякденному житті, тому, за словами Балашова, важливо говорити чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється.
Найбільше від ударів по дата-центрах страждає бізнес, який розміщує свої сервіси в одному майданчику без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери, для клієнтів яких це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переносилася на резерв. Щодо платежів, то окремі банківські сервіси, за даними «Фінклубу», мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Водночас банківська система загалом функціонує, а банки та Національний банк України мають резервні канали.
Головний висновок для бізнесу та держави однаковий — резервування. Мінцифри рухається трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.
На запитання, скільки дата-центрів стали цілями російських атак за останні два тижні, Балашов відповів, що міністерство не коментує кількість атакованих об'єктів і деталі влучань. Будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів. Водночас він запевнив, що постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.
Окремо заступник міністра пояснив, чому удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів. Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система — наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс — може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті. Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі. Саме вони мають подбати про те, щоб критична система не залежала від однієї фізичної точки.
Стратегія держави, за словами Балашова, проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносять під землю, цифрові сервіси дублюють аж до потрійного резервування. Також залучають українських і міжнародних хмарних провайдерів. Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи — і тим стійкішими залишаються цифрові послуги для людей. Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.
Небезпека ударів по дата-центрах, за словами заступника міністра, у тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для Мінцифри завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів. Наслідки бувають різними: деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу, інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів уже заявив, що свій об'єкт не відновлюватиме. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.
3
