Hewlett-Packard випустила HP 150 із сенсорним екраном на інфрачервоних датчиках у 1983 році
У 1983 році Hewlett-Packard представила HP 150, перший комерційний персональний комп’ютер із вбудованим сенсорним екраном, який працював на сітці інфрачервоних променів.
У 1983 році компанія Hewlett-Packard випустила HP 150, який став першим комерційним персональним комп’ютером із вбудованим сенсорним екраном. Пристрій фактично переніс ідею сенсорного введення з вузькоспеціалізованих інженерних систем у споживчий сегмент ринку.
Попередні розробки з’являлися значно раніше. У 1965 році Е. А. Джонсон створив сенсорну технологію для систем керування повітряним рухом, а у 1972 році науковий центр CERN впровадив сенсорне керування для власного обладнання. Проект PLATO IV представив навчальний термінал із таким введенням. Однак ці рішення залишалися нішевими й не були доступними широкому колу користувачів, тож їхнє поширення було обмеженим.
Конструкція HP 150 складалася з двох окремих блоків. Монітор містив усі обчислювальні потужності, а другий блок мав два дисководи для завантаження операційної системи. Інтерфейси включали порти RS-232, інтерфейс GPIB і роз’єм RJ-11 для клавіатури, водночас підтримка комп’ютерної миші була відсутня. Таким чином, основним способом взаємодії з машиною ставав саме дотик до екрана.
Принцип роботи екрана суттєво відрізнявся від сучасних рішень. Монітор використовував сітку інфрачервоних випромінювачів і приймачів, розміщених у корпусі навколо дисплея. Коли палець або інший предмет перетинав горизонтальні та вертикальні промені, система визначала координати натискання. Такий підхід мав відчутні недоліки: він вимагав масивних рамок для датчиків, підтримував лише одне торкання і був вразливий до накопичення пилу в отворах для випромінювачів. Саме через ці обмеження інфрачервона схема не стала основою для тривалого масового розвитку.
Сучасні ємнісні екрани реагують на зміну електричного заряду при контакті зі шкірою людини, тоді як резистивні панелі потребують фізичного тиску, щоб замкнути два провідні шари. Саме ці технології згодом витіснили інфрачервону схему з масового споживчого ринку, адже вони були тоншими, точнішими й не потребували громіздкої рамки навколо дисплея.
Після HP 150 Hewlett-Packard протягом двадцяти років не розвивала сенсорні комп’ютери. У 2002 році з’явилися моделі серії TC1000, які працювали лише зі спеціальним цифровим пером, без керування пальцями. Повернення до сенсорних рішень відбулося у 2007 році із серією HP TouchSmart, де використовувалися вдосконалені інфрачервоні датчики. У 2008 році модель HP TouchSmart tx2 стала першим продуктом компанії з ємнісною технологією і підтримкою розпізнавання кількох одночасних торкань.
Цей крок відкрив шлях до жестів, які сьогодні стали стандартними для інтерфейсів портативних пристроїв. Нині Hewlett-Packard пропонує сенсорні моделі для різних сегментів: лінійка OmniBook охоплює споживчі пристрої формату два в одному, серії ProBook, EliteBook і ZBook орієнтовані на професійних користувачів, корпоративних клієнтів і фахівців творчих галузей, а бюджетні моделі на базі ChromeOS також підтримують сенсорне введення. Такий широкий асортимент показує, що технологія, яка колись була нішевою, перетворилася на звичний елемент будь-якого сучасного пристрою.
4
