Deutsche Telekom, Orange, Telefonica і Vodafone готують спільний супутниковий зв'язок у Європі
Чотири європейські телеком-оператори підписали лист про наміри щодо спільної заявки на частоти для прямого зв'язку супутників зі смартфонами. Ініціатива має стати альтернативою Starlink, але супутникового угруповання оператори будувати не планують.
Deutsche Telekom, Orange, Telefonica та Vodafone підписали лист про наміри щодо можливої спільної заявки на радіочастоти, які дозволять забезпечувати прямий зв'язок між супутниками та смартфонами в Європі. Ініціатива покликана створити європейську альтернативу супутниковій мережі Starlink Ілона Маска.
За задумом, оператори не будуватимуть власного супутникового угруповання, а співпрацюватимуть з уже наявним провайдером. Партнера для цього поки не обрано. Ініціатива передбачає створення необхідної наземної інфраструктури, зокрема базових станцій для супутникового зв'язку.
Поштовхом до об'єднання стала пропозиція Європейської комісії, яка у травні 2026 року запропонувала зарезервувати частину частотного діапазону 2 ГГц для європейських компаній. Зараз ці частоти використовують американські Viasat та EchoStar, ліцензії яких закінчуються у 2027 році.
Пропозиція Єврокомісії викликала суперечки зі США. У жовтні американський посол у ЄС заявив Financial Times, що європейські компанії можуть зіткнутися з «руйнівними» санкціями у відповідь, якщо Євросоюз не перегляне своїх планів. Проти ініціативи виступила і SpaceX, яка керує Starlink: компанія попередила, що обмеження можуть погіршити якість зв'язку в Україні.
За словами співрозмовників FT, європейські посадовці неофіційно підтримують ініціативу операторів. ЄС прагне зменшити залежність від цифрової інфраструктури постачальників за межами блоку.
Водночас реалізація проєкту може бути складною, оскільки більшість супутникових угруповань належать американським або китайським компаніям. Європейська Eutelsat має власне угруповання з майже 700 супутників, однак суттєво поступається Starlink, яка налічує понад 11 000 супутників на орбіті.
Тема супутникового зв'язку залишається чутливою і для України. У жовтні 2026 року українські військові зіткнулися з обмеженнями роботи системи Starshield: 14 жовтня SpaceX запровадила ліміт швидкості руху терміналів до 160 км/год. Уже наступного дня вісім бригад Сил безпілотних систем підтвердили, що зв'язок відновився, однак деякі підрозділи продовжували фіксувати перебої на швидкості понад 110 км/год. Білий дім назвав ситуацію технічною несправністю.
За даними ЗМІ, ліміт 160 км/год у пакеті Starshield досі діє, а обмеження суттєво ускладнюють операції зі збиття дронів. Розвідувальні дані від США щодо російських балістичних атак подекуди надходять за хвилину до удару або взагалі не надаються.
На тлі цих обмежень представники американської розвідки попередили Україну про можливе повне припинення обміну розвідданими в разі продовження ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Раніше США вже призупиняли передачу розвідданих Україні в березні 2025 року, але відновили її після переговорів у Джидді.
Водночас американські сенатори запропонували Володимиру Зеленському на 100 днів призупинити удари по російських енергооб'єктах в обмін на розширення покриття Starlink приблизно на 300 км углиб росії. Це дозволило б українським військовим використовувати супутниковий зв'язок для атак на російські пускові установки ракет і безпілотників. За даними WSJ, Зеленський начебто висловив готовність погодитися на такі умови.
Питання Starlink і Starshield порушувалося й на дипломатичному рівні. Президент України Володимир Зеленський провів «предметну» розмову з держсекретарем США Марко Рубіо, під час якої йшлося про перехоплювачі проти балістики, раннє попередження про російські атаки та відновлення роботи супутникових систем. Сторони домовилися невдовзі знову сконтактувати щодо цих питань.
8
