Повернення графіків відключення світла в Києві наприкінці червня нагадало про складний зимовий період 2025-2026 років, коли тривалі перебої з електропостачанням стали серйозним випробуванням для державних органів. Особливо гостро це позначилося на роботі районних судів міста, які змушені були діяти в умовах постійної нестабільності. Без електроенергії судові засідання не можуть відбуватися в повному обсязі: унеможливлюється технічний запис, обмежується доступ до матеріалів справ та систем відеоконференцзв'язку, що безпосередньо впливає на доступ громадян до правосуддя.
Як з'ясувалося з відповідей на запити, надіслані до районних судів Києва, більшість із них не ведуть окремого обліку засідань, відкладених саме через відключення світла. Це означає, що реальні масштаби впливу енергетичної кризи на судову систему залишаються невідомими. Навіть за численних перебоїв з електропостачанням суди не фіксують системно, скільки справ було перенесено через відсутність світла, що ускладнює оцінку ситуації та планування заходів для її подолання.
Печерський районний суд Києва прямо зазначив, що розгляд окремих категорій справ, які потребують обов'язкової технічної фіксації, без електропостачання неможливий. У Святошинському районному суді в умовах тривалих відключень пріоритет надавали справам, що потребують невідкладного розгляду, насамперед кримінальним провадженням із запобіжними заходами. Рішення про проведення чи відкладення засідання в кожному конкретному випадку ухвалював суддя, що фактично означало, що частина справ неминуче відходила на другий план.
У Дарницькому районному суді зазначили, що через тривалі перебої з електропостачанням та обмежені технічні можливості накопичується обсяг роботи — від реєстрації позовних заяв до виготовлення судових рішень. Ще більш показовою була ситуація в Дніпровському районному суді: на початку року в приміщенні одночасно не було світла, води та опалення, а через аварію в тепломережі з міркувань безпеки навіть не могли ввімкнути генератор. Це фактично паралізувало роботу суду.
Наявність альтернативних джерел живлення, таких як генератори або зарядні станції, не гарантувала безперебійної роботи. У більшості випадків йшлося не про повноцінне резервне живлення, а про точкові рішення, зокрема підтримку окремих процесів або приміщень. Навіть там, де генератори були, їхніх можливостей часто вистачало лише на часткове забезпечення роботи, що не дозволяло проводити всі заплановані засідання.
Ситуація ускладнюється тим, що правосуддя не може «стати на паузу». Судові засідання мають відбуватися без невиправданих затримок, справи — розглядатися в розумні строки, а сторони — мати можливість висловитися. Однак в умовах систематичних відключень навіть короткострокові перебої зі світлом можуть призводити до відкладення розгляду справ і впливати на доступ людей до правосуддя. Це створює додаткове навантаження на суддів та апарат суду, які змушені працювати на межі можливостей.
Відповіді судів підтверджують, що перебої зі світлом мали системний вплив на розгляд справ. Про обмеження в тій чи іншій формі згадує більшість судів. Це не лише зірвані засідання, а й накопичення справ, зміна пріоритетів і збільшення строків розгляду. Відсутність системного обліку таких випадків ускладнює оцінку реальних масштабів проблеми та розробку ефективних заходів для забезпечення безперервності правосуддя в умовах енергетичної кризи.
Повернення графіків відключень у червні 2026 року знову актуалізувало питання готовності судів до роботи в умовах нестабільного електропостачання. З огляду на те, що наступна зима може бути не менш критичною, київські суди потребують комплексних рішень, які дозволять забезпечити безперебійну роботу навіть за тривалих відключень. Поки що ж, як свідчать отримані відповіді, система залишається вразливою, а доступ громадян до правосуддя — під загрозою.
