Україна планує до кінця поточного року підписати оборонні угоди в межах ініціативи Drone Deal щонайменше із сімома країнами НАТО. Про це в інтерв'ю виданню The Guardian заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян. За його словами, цей формат співпраці виходить далеко за межі лише постачання безпілотників і передбачає передачу бойового досвіду, технологій та інтеграцію українських розробок у виробничі потужності партнерів.
Як зазначив Алоян, за останні місяці Київ уже уклав так звані «дронові угоди» з шістьма державами. Серед них — три країни Перської затоки: Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Катар. Ці держави звернулися по допомогу до України після того, як самі зазнали атак іранських безпілотників «Шахед». Крім того, угоди підписані з Азербайджаном, а також із членами НАТО — Латвією та Литвою. Алоян наголосив, що ініціатива охоплює не лише дрони, але й, що важливіше, доступ до всіх компонентів системи, включно з сенсорами, наземними станціями та радарними системами, а також до унікального досвіду, набутого Україною під час війни.
За словами заступника секретаря РНБО, деякі країни Близького Сходу виявилися не готовими до загрози безпілотників. В одному з випадків держава регіону закупила перехоплювачі у західної компанії, яка розробила цей продукт у співпраці з українськими виробниками. Після постачання Київ неодноразово отримував запити щодо консультацій з оптимальної експлуатації цих систем. Алоян підкреслив, що навіть наявність дрона-перехоплювача не гарантує ефективного збиття «Шахедів» без відповідних знань, субкомпонентів і радарного забезпечення. У підсумку три країни Перської затоки підписали угоди з Україною, яка запропонувала їм всебічну оцінку оперативних і тактичних потреб для забезпечення ефективності зброї.
Тепер основну увагу Київ зосереджує на партнерах по НАТО, передусім тих, що розташовані ближче до Росії або України. Алоян зазначив, що в Латвії «дронова угода» була підписана невдовзі після відставки уряду в травні, спричиненої скандалом через влучання українських дронів у нафтосховище — їх збила з курсу російська РЕБ. Литва підписала угоду після подібного інциденту, коли через порушення курсу безпілотників повітряна тривога пролунала і на її території. За словами заступника РНБО, кілька інших країн НАТО вже виявили зацікавленість, і деякі угоди можуть бути підписані на саміті лідерів НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня.
Ініціатива Drone Deal є форматом міжнародного оборонно-промислового співробітництва, що передбачає спільну розробку, виробництво й локалізацію випуску безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, ракетного озброєння та інших оборонних технологій. На відміну від традиційної військової допомоги, цей формат базується на взаємних інвестиціях, обміні технологіями та інтеграції українських розробок у виробничі потужності партнерів. Натомість Україна передає бойовий досвід застосування безпілотних систем і конструкторські рішення. Ініціатива реалізується в межах ширшої програми Build with Ukraine.
Станом на кінець червня 2026 року Drone Deal уже укладено з Нідерландами, Литвою та Латвією; реалізація формату триває також із Данією. Аналогічні домовленості готують із Німеччиною, Канадою та США. Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, зосередиться на нарощуванні виробництва зброї: союзники підтвердять зобов'язання надати Україні близько 70 мільярдів євро військової підтримки у 2026 році та стільки ж у 2027-му. Раніше НАТО розглядало перехід до масового виробництва дешевих дронів і перехоплювачів замість дорогих систем ППО — саме ту тему, яку Україна тепер пропонує розвивати спільно з партнерами.
Дипломати й аналітики зазначають, що «дипломатія дронів» певною мірою стала спробою Києва знайти нових союзників і забезпечити, щоб Україна залишалася в полі зору міжнародної спільноти в той час, коли увага зміщувалася на Близький Схід. Будучи найдосвідченішою країною у світі в галузі захисту від атак дронів, а також у використанні безпілотників для ударів по Росії, Україна вважає, що їй є що запропонувати. Постачання самих дронів поки що не входить до угод, оскільки промисловість України підлягає суворому контролю й орієнтована на оборонні потреби країни. Однак передача знань і технологій уже дозволяє партнерам ефективніше протистояти спільним загрозам.
