Угода ексголови Верховного Суду Князєва зі слідством: наслідки для судової системи та бізнесмена Жеваго

На початку липня 2026 року набув чинності вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву, якого засудили до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за отримання хабара в особливо великому розмірі. Хоча судові баталії завершилися, ця справа матиме далекосяжні наслідки для всієї судової системи України, а також для одного з головних фігурантів — бізнесмена Костянтина Жеваго.

Князєв підписав угоду зі слідством, визнавши провину в отриманні майже 2,7 мільйона доларів. За даними Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ці кошти були хабарем за ухвалення Великою палатою Верховного Суду рішення на користь компаній, пов'язаних із Жеваго. Справа стосувалася визнання права власності на 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

Юридична радниця «Трансперенсі Інтернешнл» Оксана Копійчук зазначила, що вирок Князєву можна вважати справедливим, незважаючи на відносно малий строк та високі очікування суспільства. Вона пояснила, що без угоди справу могли б розглядати в судах роками. На момент укладання угоди відбулося понад 50 судових засідань, а суд навіть не перейшов до дослідження доказів. Повноцінний розгляд лише в першій інстанції вимагав би років роботи суддів, прокурорів та всього судового апарату.

Адвокатка Ольга Веретільник наголосила, що угоди про визнання винуватості та невеликі строки є виправданими, якщо це спрощує притягнення до відповідальності фігуранта і дозволяє притягнути до відповідальності співучасників. Вона додала, що в практиці Вищого антикорупційного суду є кейси, коли судді за набагато менші суми отримували більші строки, оскільки не здавали співучасників і не визнавали вини.

Історія Князєва є особливо показовою, адже він став головою Верховного Суду в 2021 році після великої судової реформи часів президентства Петра Порошенка. Ця реформа мала зробити суддів повністю незалежними від політиків. Для цього Вища кваліфікаційна комісія суддів провела відкритий конкурс до нового Верховного Суду, який дозволив стати суддями не лише кар'єрним суддям, а й адвокатам чи науковцям-правникам зі стажем понад 10 років. Князєв потрапив до Верховного Суду саме завдяки цій реформі.

До великої реформи, щоб потрапити на вершину української Феміди, суддя мусив мати не менше ніж 15 років мінімального стажу. У Князєва досвід роботи суддею налічував лише 8 років на момент обрання на посаду голови Верховного Суду. Лише в 2013 році він почав працювати в судовій системі, а до цього, з 2001 року, був адвокатом. Це був перший в історії України відкритий конкурс до найвищої судової інстанції. Князєв пройшов перевірку на доброчесність, співбесіди та тестування, ставши частиною «нового» Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в листопаді 2017 року.

На посаді голови Верховного Суду Князєв декларував очищення Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів за участю міжнародних експертів. Він критикував Окружний адміністративний суд Києва Павла Вовка. Антикорупційні організації відкрито не підтримували Князєва, але й критики в його бік не висловлювали. Співрозмовники «Української правди» в середовищі антикорупційних організацій розповідають, що вважали на той момент його «прогресивним персонажем» та сприймали факт призначення зі стриманим оптимізмом.

Справа Князєва безпосередньо пов'язана з бізнесменом Костянтином Жеваго. Судова суперечка компанії Жеваго Ferrexpo AG йшла з чотирма офшорними компаніями, які були колишніми акціонерами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Їх пов'язують із фінансово-промисловою групою VS Energy, яка належить росіянам, та бізнесменом Ігорем Коломойським. У 2002 році структури Жеваго викупили у них 40,19% акцій комбінату. Проте згодом колишні власники вирішили повернути активи та звернулися до суду з вимогою визнати договір купівлі-продажу недійсним.

У 2005 році офшорні компанії вперше подали позов до суду, вимагаючи скасувати угоду 2002 року та повернути їм акції. Суди тривали десять років, і в 2015 році всі їхні претензії були відхилені. Наприкінці 2020 року колишні акціонери відновили судову боротьбу і знову оскаржили угоду. У 2022 році Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення на користь офшорних компаній, визнавши договір продажу недійсним. 19 квітня 2023 року Велика палата Верховного Суду скасувала рішення апеляції та остаточно залишила 40,19% акцій за компанією Жеваго Ferrexpo. Саме за це рішення адвокат Жеваго Олег Горецький давав хабар Всеволоду Князєву.

Після того, як справа про надання хабара дійшла до суду, Князєв підписав угоду зі слідством, отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та віддав 1,1 мільйона гривень як донат на Збройні сили України. Для проросійських медіаресурсів це стало нагодою, щоб у своїх матеріалах показувати слабкість і корумпованість української судової системи та вибірковість правосуддя. Протягом минулого місяця, за підрахунками «Української правди», такі дописи набрали понад 100 тисяч переглядів.

Станом на 1 червня 2026 року 39 суддів усіх інстанцій отримали вироки Вищого антикорупційного суду з початку роботи суду в 2019 році. Це свідчить про те, що антикорупційна система поступово демонструє результати, хоча й не без суперечливих рішень. Угода Князєва зі слідством, попри критику, дозволила завершити справу, яка могла б розтягнутися на роки, та створила прецедент для подальшого розслідування ролі інших фігурантів, зокрема Костянтина Жеваго.