У Києві не мають підстав вважати, що Польща може скористатися правом вето для блокування євроінтеграції України. Про це повідомив перший заступник глави Офісу президента Сергій Кислиця в коментарі журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливих перешкод з боку Варшави.

«У мене немає підстав вважати, що польські дипломати і урядовці, які засідають в Брюсселі або деінде, не розуміють, наскільки важливо і наскільки їм навіть вигідно, щоб кластери були відкриті», — зазначив Кислиця. Він також наголосив, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття переговорних кластерів у межах процесу вступу до Європейського Союзу.

Кислиця додав, що президент Володимир Зеленський під час пресконференції в Дубліні наголосив: у питаннях євроінтеграції слід керуватися не емоціями, а правилами, які діють у Європейському Союзі. Ця заява пролунала на тлі нещодавніх висловлювань польського міністра оборони Владислава Косиняка-Камиша, який заявив, що Варшава не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ вшановуватиме низку історичних діячів. Зокрема, він сказав, що «з Бандерою Україна не вступить до Євросоюзу».

Польський міністр також наголосив, що ніхто не вказуватиме Польщі, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до ЄС, і що кожна країна на шляху до членства має дотримуватися суворих вимог, зокрема щодо історичної пам’яті. Ці заяви викликали занепокоєння в українському суспільстві, однак в Офісі президента запевняють, що дипломатичні відносини з Польщею залишаються конструктивними.

Нагадаємо, 15 червня Європейський Союз офіційно відкрив для України перший переговорний кластер «Основи» в межах процесу євроінтеграції. Це стало важливим кроком на шляху до вступу, який Київ активно просуває попри виклики війни. Водночас експерти зазначають, що фінансова підтримка ЄС тісно пов’язана з виконанням реформ. Як розповіла правова експертка з європейської інтеграції Ілона Болюбаш, цього року Україна потенційно може отримати понад 16 мільярдів євро, однак виплати будуть залежати від конкретних зобов’язань.

За словами Болюбаш, частина фінансування прив’язана до меморандуму, нещодавно підтриманого Верховною Радою, який передбачає бюджетні та податкові зміни, реформу оподаткування цифрових платформ і вдосконалення системи оподаткування фізичних осіб-підприємців. Інша частина коштів інтегрована до програми Ukraine Facility, яка передбачає виконання реформ у процесі євроінтеграції. «Європейський Союз буде платити нам поступово за те, що ми наближаємося до Європейського Союзу», — зазначила експертка.

Вимоги до реформ поки що перебувають на стадії затвердження, але, за словами Болюбаш, вони стосуватимуться незалежності судової влади, змін до кримінально-процесуального кодексу та антикорупційної інфраструктури. Це комплексні заходи, спрямовані на відновлення довіри ЄС до здатності України проводити стійкі реформи. Експертка наголосила, що для залучення іноземних інвестицій Україні необхідно забезпечити стабільність правової системи.

Таким чином, попри окремі заяви польських посадовців, Київ зберігає оптимізм щодо євроінтеграційного процесу, спираючись на дипломатичні домовленості та виконання необхідних реформ. В Офісі президента переконані, що Польща, як стратегічний партнер, не стане на заваді вступу України до ЄС, адже це відповідає інтересам обох країн.

Автор

Міжнародна оглядачка

Аліна Петренко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Каже відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.