Трамп звинуватив і Київ, і Москву в порушенні енергетичного перемир'я
Президент США Дональд Трамп заявив, що енергетичне перемир'я між Україною та Росією порушують обидві сторони. Раніше в ніч на 12 жовтня Росія атакувала український газовидобуток, тоді як Україна не завдавала ударів у відповідь. Київ наполягає, що саме Москва зірвала домовленість.
Президент США Дональд Трамп заявив, що енергетичне перемир'я між Україною та Росією порушують обидві сторони. Про це він сказав після того, як кілька днів тому сам оголосив про досягнення домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Тепер Вашингтон публічно вказує на порушення з боку і Києва, і Москви, хоча українська сторона наполягає, що саме Росія першою зірвала режим тиші.
За наявними даними, у ніч на 12 жовтня Україна не завдавала ударів по російських нафтопереробних заводах. Натомість російські сили атакували українські об'єкти газовидобутку. Президент Володимир Зеленський прокоментував це прямо: «Отже, Росія порушила енергетичне перемир'я». Таким чином, Київ наполягає на односторонньому порушенні з боку Москви, тоді як Трамп говорить про взаємні порушення.
Ще до цього інциденту, 30 вересня, Росія здійснила першу масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру в цьому сезоні. Тоді було застосовано майже 190 дронів і балістичні ракети, а основний удар припав на Київ та область. Це сталося задовго до оголошення «енергетичного перемир'я», але засвідчило, що Москва готується до системного тиску на енергосистему України напередодні опалювального сезону.
Попри дипломатичні заяви, Росія не припинила підготовку до нових ударів. За інформацією з українських джерел, ворог накопичив запас балістичних ракет саме для ударів по енергетиці. Крім того, наприкінці вересня Росія вперше застосувала нову модифікацію безпілотника «Герань-4» із кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, здатною пошкоджувати металеві конструкції мостів і ліній електропередачі. Це створює додаткові ризики для високовольтних мереж, опори яких складно відновлювати.
Україна, зі свого боку, готувалася до опалювального сезону за двома ключовими напрямками. Енергокомпанії виконували планові роботи, переважно за кредитні кошти, а для регіонів запровадили Плани стійкості, які фінансувалися з бюджету. Ключові компанії — «Укренерго», «Укргідроенерго», «Укргазвидобування» та «Оператор газотранспортної системи» — побудували захисні споруди для своїх об'єктів. Водночас ситуація із захистом облгазів та обленерго залишається складнішою через дефіцит коштів.
Прем'єр-міністр Сергій Корецький наприкінці вересня повідомив, що Плани стійкості виконуються із відставанням. Роботи затримують повітряні тривоги та режим жорсткої економії, запроваджений з 1 вересня, який передбачає скорочення бюджетного фінансування капітального будівництва в четвертому кварталі. На виконання цих планів спочатку планували 255 млрд гривень, але на сьогодні виділено лише 67 млрд гривень. Попри це, постачальники обладнання та будівельники продовжують працювати в кредит під гарантії майбутніх виплат, адже зупиняти роботи не можна.
Голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус оцінює стан готовності як кращий, ніж попереднього року, але зазначає, що і ризик обстрілів є більш значним. За його словами, укриття збудовані, але якщо прилітає балістика, бетонна споруда не витримає таку ракету. Ворог змінив якісний склад засобів ураження та значно наростив їх кількість.
Стратегія російських атак на зиму передбачає удари не лише по високовольтних мережах, а й по енергетичній та комунальній інфраструктурі. Серед цілей — системи водопостачання та водовідведення великих міст, а також лінії електропередачі, які з'єднують Україну із сусідніми європейськими країнами. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, агресор чітко прорахував «наряди» — кількість та тип засобів ураження для кожного об'єкта.
Найбільші загрози зберігаються для Одещини, прикордонних та прифронтових регіонів. Критичним залишається питання постачання тепла для Херсону. В умовах сильних обстрілів за негативного сценарію світло може бути по 4 години на добу. Запасу газу на зиму вистачає, але можливі локальні проблеми через пошкодження розподільчих мереж. Для Києва будується додатковий захист електричних мереж та резервне живлення для водного господарства, в регіонах встановлюють мобільні котельні та насосні станції.
Таким чином, оголошене Трампом енергетичне перемир'я фактично не зупинило російських ударів по українській енергетиці. Київ наполягає на порушенні з боку Москви, тоді як Вашингтон вказує на порушення з обох сторін. На тлі підготовки до зими це створює додаткову невизначеність щодо того, чи вдасться захистити критичну інфраструктуру від нових масованих атак.
5
