Токаєв закликав до миру в Україні, але похвалив Путіна
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив про необхідність зупинити бойові дії в Україні та перейти до переговорів, водночас публічно назвав Путіна «найбільш прийнятною політичною постаттю» для Європи, Центральної Азії та світу.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою, у якій наголосив на важливості припинення бойових дій в Україні та переході до мирних переговорів. Водночас він публічно похвалив російського лідера Володимира Путіна, назвавши його «найбільш прийнятною політичною постаттю для Європи, Центральної Азії і для всього світу».
Така суперечлива риторика викликала жваве обговорення серед політичних оглядачів. З одного боку, Токаєв формально підтримує мирне врегулювання, з іншого — демонструє відверту прихильність до Кремля, що суперечить заявам про необхідність завершення війни. На думку політологів, подібні сигнали з Астани зумовлені складним балансуванням між впливовими гравцями — Китаєм, США та Росією.
Казахстан традиційно намагається зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, не визнаючи анексію українських територій, але й не приєднуючись до західних санкцій проти Москви. Водночас Астана активно розвиває економічні та транспортні зв’язки з Китаєм і країнами Заходу, що робить її залежною від кількох центрів сили одночасно. Саме цим пояснюється прагнення Токаєва уникати різких заяв, які могли б погіршити відносини з будь-ким із ключових партнерів.
Похвала на адресу Путіна може бути жестом, спрямованим на збереження прихильності Москви в умовах, коли Казахстан дедалі більше орієнтується на Китай та західні інвестиції. Водночас вона викликає критику з боку тих, хто очікує від Астани чіткішої позиції щодо агресії Росії проти України. Експерти зазначають, що подібні заяви не обов’язково означають зміну зовнішньополітичного курсу, але вони можуть послаблювати міжнародний тиск на Кремль.
На тлі цих заяв міжнародна спільнота продовжує обговорювати шляхи протидії російській агресії. Зокрема, посол США при НАТО Метью Вітакер наголосив, що гібридні атаки Росії мають на меті змусити союзників відмовитися від підтримки України. За його словами, єдиною відповіддю на такі дії є посилення допомоги Києву, а не поступки. Вітакер також зауважив, що стаття 5 Вашингтонського договору не передбачає автоматичного механізму реагування на гібридні атаки, і рішення ухвалюється через консультації всіх 32 союзників.
Він підкреслив, що США не відступають від зобов’язань перед НАТО, та закликав інші країни активніше долучатися до спільних дій. Окремо він наголосив на необхідності розбудовувати оборонно-промислову базу по обидва боки Атлантики та підвищувати загальну боєготовність. «Готовність — це справді головне: більше спроможностей, але передусім готовність, якої ми раніше не знали, і готовність діяти в умовах війни», — підсумував Вітакер.
Тим часом у Чехії Верховний адміністративний суд відхилив касаційну скаргу російської компанії, підпорядкованої адміністрації президента РФ, на заморожування 61 об’єкта нерухомості. Ці активи були заблоковані у жовтні 2024 року на підставі міжнародних санкцій, пов’язаних із війною Росії проти України. Суд зазначив, що компанія могла розпоряджатися цими об’єктами, тому її аргумент про роль простого управителя було відкинуто. Російська сторона бере участь у кількох судових процесах у Чехії щодо санкцій.
Раніше Рада ЄС продовжила дію обмежувальних заходів проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, ще на 36 місяців, хоча й вилучила зі списку деяких російських олігархів. Естонія, Латвія та Литва оголосили про запровадження національних санкцій. Ці кроки демонструють, що попри окремі суперечливі заяви лідерів, західні союзники продовжують тиснути на Кремль та підтримувати Україну.
10
