США і Росія ведуть переговори про багатомільярдну угоду щодо активів «Лукойлу»
Вашингтон і Москва обговорюють зняття американських санкцій з активів російської нафтової компанії «Лукойл». За даними ЗМІ, угода може бути вигідною бізнесменам з оточення Дональда Трампа, а експерти вбачають у ній ознаки корупції.
Сполучені Штати та Росія ведуть переговори про масштабну угоду щодо активів російської нафтової компанії «Лукойл». Потенційна домовленість передбачає зняття американських санкцій з цих активів та залучення бізнесменів із близького оточення президента США Дональда Трампа. Переговори тривають уже кілька місяців, а їхні учасники описують угоду як багатомільярдну.
За інформацією джерел, знайомих із перебігом обговорень, ініціатором порушення питання виступив російський лідер Володимир Путін. Він запропонував угоду під час зустрічі з американськими спецпредставниками — Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером — у Кремлі. За словами співрозмовників, Путін представив її як спосіб продемонструвати росіянам, що Росія може відновити ділові зв’язки зі Сполученими Штатами. Американська сторона відповіла, що працюватиме над цією пропозицією.
У Білому домі розглядають потенційну угоду не лише як інструмент для покращення відносин із Кремлем, а й як можливість вплинути на світові ціни на енергоносії. Для покупців схвалення продажу з боку США означало б миттєве зняття американських санкцій, що суттєво підвищило б ринкову вартість активів. Попри те, що «Лукойл» є приватною компанією, у Москві вважають, що остаточне рішення щодо такої масштабної угоди залежатиме від Путіна. Таким чином, домовленість фактично зводиться до рішень двох президентів — Путіна і Трампа.
Портфель активів, про який ідеться, охоплює різні частини світу: від нафтових родовищ у Камеруні до нафтопереробних заводів у Європі та мережі автозаправних станцій у Нью-Джерсі. До групи потенційних покупців, за даними інсайдерів, входить американський інвестор Тодд Боелі, який безпосередньо пов’язаний із Трампом і раніше жертвував кошти на його політичні проєкти. Також серед зацікавлених сторін називають близькосхідні бізнес-групи, які мали ділові стосунки з Кушнером або родиною Віткоффа, та один із підрозділів уряду США.
Журналісти зазначають, що не бачать жодних ознак того, що Кушнер або Віткофф особисто отримають прибуток від угоди. Водночас сама підготовка домовленості демонструє тісне переплетення особистих ділових зв’язків із геополітикою — навіть для адміністрації, яка регулярно відкидає занепокоєння щодо можливих конфліктів інтересів. Угода знову привертає увагу до криптовалютної компанії Трампа World Liberty Financial, співзасновником якої є Віткофф. Один з інвесторів, зацікавлених в активах «Лукойлу», також є співвласником цієї компанії.
Експерти реагують на перспективу такої домовленості стримано. Зокрема, лунають оцінки, що подібна угода «схожа на корупцію», адже вона може відповідати інтересам вузького кола осіб, наближених до влади, а не стратегічним інтересам держави. Критики наголошують, що зняття санкцій з активів російської компанії в обмін на геополітичні поступки виглядає як сумнівний компроміс.
Варто нагадати, що у жовтні 2025 року Дональд Трамп уперше за свою другу каденцію застосував нові санкції проти Росії, зокрема проти двох найбільших нафтових компаній — «Роснефть» і «Лукойл». Водночас США регулярно продовжували дедлайни для продажу активів «Лукойлу», що свідчить про складність і чутливість цього питання. Трамп просуває ідею укладення бізнес-угод із Росією ще з початку минулого року, називаючи країну «величезною можливістю».
Подальша доля угоди залишається невизначеною: вона потребує схвалення як уряду США, так і Кремля. Якщо Вашингтон погодиться на умови, яких домагається Путін, активи «Лукойлу» можуть бути звільнені від американських санкцій, що різко змінить розклад на світовому енергетичному ринку. Спостерігачі зазначають, що переговори вийшли далеко за межі суто мирного процесу щодо України, перетворившись на багатовимірну геополітичну та бізнесову гру.
3
