Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що саміт НАТО, який триває в Анкарі, уже приніс конкретні результати у сфері посилення протиповітряної оборони та антибалістичних спроможностей України. За його словами, під час переговорів президента Володимира Зеленського з іноземними лідерами головним пріоритетом був захист українського неба, і ця робота дала перші практичні домовленості.
«Вже є конкретні рішення щодо посилення спроможності нашої ППО, стосовно наших антибалістичних спроможностей», — наголосив очільник МЗС у коментарі «Європейській правді». Він уточнив, що одним із ключових завдань залишається якнайшвидше отримання ракет PAC-3 для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Ці ракети здатні ефективно перехоплювати балістичні цілі, які Росія активно застосовує для ударів по українських містах та енергетичній інфраструктурі.
Сибіга пояснив, що Україна веде переговори з кількома державами, які мають на складах антибалістичні ракети. «Ми з кожною з цих країн працюємо за різними каналами, за різними модальностями щодо того, як їх отримати», — зазначив міністр. Він додав, що ця робота охоплює як прямі поставки, так і фінансові механізми, зокрема спільне замовлення нових ракет у США.
Окремо очільник МЗС розповів про ще один важливий напрям — створення в Україні власного виробництва антибалістичних систем. «Є розуміння, як просуватись на цьому треку. Відбулися розмови президента з лідерами тих країн, які дійсно можуть пришвидшити або забезпечити необхідні елементи для фіналізації створення такого виробництва в Україні», — пояснив Сибіга. Він підкреслив, що йдеться саме про завершення процесу створення системи протиповітряної оборони з антибалістичними спроможностями, а не лише про окремі поставки.
Напередодні президент Володимир Зеленський анонсував першу зустріч «антибалістичної коаліції», яка має об’єднати зусилля країн-партнерів для захисту України від балістичних загроз. Також Зеленський провів низку двосторонніх зустрічей на полях саміту НАТО, зокрема з прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні, президентом Євроради Антоніу Коштою та двопалатною делегацією Конгресу США. Очікується, що 8 липня відбудеться зустріч українського лідера з президентом США Дональдом Трампом, де одним із головних питань стане посилення ППО.
Водночас у НАТО визнають, що перехоплювачів балістичних ракет ніколи не буде достатньо, тому Альянс закликає до нарощування виробничих потужностей. У цьому контексті Норвегія оголосила про виділення 3 мільярдів крон (близько 268 мільйонів євро) на зміцнення української ППО. Кошти спрямують, зокрема, на закупівлю ракет для Patriot. Норвегія спільно з Данією, Німеччиною та Канадою замовлятиме нові ракети безпосередньо з заводу у США в рамках програми PURL. Оскільки терміни поставки деяких із цих ракет є тривалими, Осло планує придбати їх у країн, які вже мають в наявності ці засоби, для якнайшвидшого постачання Україні.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зазначив, що боротьба України за свою оборону є також боротьбою за оборону Європи. «Україні вдається збивати більшість дронів і крилатих ракет, але їй потрібна потужніша оборона проти балістичних ракет», — наголосив він. Норвегія також долучилася до ініціативи України зі спільної з Європою розробки антибалістичних систем.
Раніше радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що наразі Україна фактично не має ракет для перехоплення російських балістичних цілей. Він пояснив, що країни, які мають спільний кордон із Росією, самі оцінюють загрозу як високу, тому не готові передавати Києву власні запаси таких боєприпасів. Серед них, зокрема, і Німеччина. Таким чином, досягнуті на саміті НАТО домовленості та фінансова підтримка Норвегії є критично важливими для закриття цієї прогалини.
Загалом, за словами Сибіги, саміт НАТО в Анкарі став майданчиком для фіналізації низки домовленостей, які дозволять Україні не лише отримати необхідні ракети, а й закласти основу для власного виробництва антибалістичних систем у майбутньому. Це, на думку міністра, є стратегічним кроком для забезпечення довготривалої безпеки українського неба.
