Швейцарський суд визнав білоруського силовика винним у викраденні Красовського
Суд у Швейцарії визнав колишнього співробітника білоруських силових структур Юрія Гаравського винним у викраденні опозиційного бізнесмена Анатолія Красовського та призначив йому два роки умовного покарання.
Швейцарський суд визнав колишнього білоруського силовика Юрія Гаравського винним у викраденні бізнесмена Анатолія Красовського, який виступав проти режиму Олександра Лукашенка. Гаравському призначили два роки умовного покарання. Рішення стало першим у світі вироком такого роду, оскільки суд в іншій державі визнав особу винною у викраденні опозиційного діяча, пов'язаному з політичним переслідуванням.
За даними повідомлень, Юрій Гаравський, який раніше працював в білоруській службі безпеки, визнав свою причетність до викрадення трьох опонентів білоруського режиму. Саме ця обставина стала однією з ключових у розгляді справи. Йому загрожував умовний термін у два роки, який і був призначений судом. Про те, що Гаравський брав участь в операції проти Красовського, йшлося і в матеріалах, які розглядав суд.
Анатолій Красовський був відомим бізнесменом і критиком режиму Лукашенка. Його викрадення та подальше зникнення стали однією з гучних історій про тиск на опозицію за межами Білорусі. Справа викликала широкий інтерес у журналістів і правозахисників, адже йшлося не лише про злочин проти конкретної людини, а й про можливу участь державних силових структур у діях проти політичних противників, які перебувають в еміграції.
Вирок оголошено в умовах, коли міжнародні організації та уряди західних країн неодноразово звинувачували білоруську владу у переслідуванні політичних опонентів, зокрема тих, хто виїхав з країни. Рішення швейцарського суду може стати прецедентом для подальших розслідувань подібних справ, адже воно демонструє, що відповідальність за такі злочини можлива і поза межами Білорусі, навіть для колишніх співробітників силових відомств.
Інформаційні агентства, зокрема Reuters, повідомили про винесення вироку, наголосивши на тому, що Гаравський визнав власну причетність. Таким чином, основні факти справи підтверджуються кількома джерелами, а сам вирок став одним із небагатьох випадків, коли судове рішення в такій справі ухвалено за межами Білорусі.
19
