Що відомо про повінь у Непалі й Тибеті, де зникли сотні людей
Кількість загиблих зросла до щонайменше 98. Пояснюємо, кого шукають, що могло спричинити потік і чому влада боїться другої хвилі.
Масштаб катастрофи на кордоні Непалу й Тибету став зрозумілішим лише ближче до вечора: кількість загиблих зросла щонайменше до 98, а в списках зниклих залишилися сотні людей. Частина з них — туристи й паломники, які подорожували гірським коридором до Тибету.
За останнім зведенням Associated Press, у Непалі загинули 95 людей, у тибетському повіті Гіронг — троє. Непальські служби повідомляли про 403 зниклих, серед яких 341 іноземець. Китайське державне телебачення CCTV називало ще 265 зниклих у Гіронгу. Протягом дня ці цифри не раз змінювалися, бо зв’язок із багатьма місцями був втрачений.
Що сталося фізично? Потік води, мулу й каміння пройшов через вузькі гірські долини, пошкодив будинки, дороги, мости та гідроенергетичні об’єкти. У районах Расува й Нувакот видно великі площі, вкриті грязюкою, та пошкоджені автомобілі. Для рятувальників це означає, що навіть коротка відстань може вимагати годин обходу.
Чому так багато зниклих іноземців? Через цей коридор проходять туристичні й паломницькі маршрути, зокрема до гори Кайлаш. Nepal Tourism Board збирає дані у туроператорів і державних служб. Якщо група перебувала поза зоною мобільного зв’язку, її учасники можуть тимчасово потрапити до списку зниклих навіть без підтвердження, що їх накрила вода.
Що могло запустити повінь? Попередній аналіз вказує на льодово-кам’яний або снігово-кам’яний обвал у басейні річки Лхенде. Уламки могли перегородити русло, створити природну дамбу, накопичити воду, а потім раптово пропустити її вниз. Така схема пояснює дуже швидкий і насичений камінням потік.
Чи винен землетрус? Незадовго до катастрофи в регіоні справді зафіксували землетрус магнітудою близько 4,4. Вчені перевіряють, чи міг він зрушити нестабільний схил, але доказів такого причинного зв’язку ще немає. Тож поки це одна з гіпотез, а не встановлений факт.
Чому людей не пускають назад? Влада побоюється, що вище за течією може залишатися ще одне природне перекриття. Якщо за ним накопичується вода, прорив здатен створити другу хвилю. Саме тому жителів низин уздовж річок закликали залишатися на безпечній висоті.
Рятувальна операція також залежить від погоди й рельєфу. Непал залучив армію, поліцію та екстрені служби, Китай веде пошуки на тибетському боці. Висока вода й нестійкі схили місцями не дозволяють посадити гелікоптер, а дороги пошкоджені селем.
Є і довший наслідок — електроенергія. Міністерство енергетики Непалу повідомляло приблизно про 430 МВт постраждалих гідроенергетичних потужностей. Це понад 12% національної гідроенергетики. У горах відновлення станцій напряму залежить від того, чи можна до них фізично доїхати.
Торік ця сама річкова система вже пережила важку повінь, яку пізніше пов’язали зі спорожненням надльодовикового озера. Нинішня подія може мати іншу причину. Але обидві історії показують, що в Гімалаях небезпека може формуватися високо в горах і за дуже короткий час доходити до поселень нижче.
Тепер головне питання — скількох людей знайдуть живими. Відновлення зв’язку, доступ до відрізаних сіл і перевірка туристичних списків у найближчі дні змінюватимуть цифри ще не раз.
