Двопартійна група сенаторів США досягла домовленості щодо довгоочікуваного законопроєкту, який значно розширює повноваження президента Дональда Трампа для економічного тиску на основних покупців російських енергоносіїв, а також продовжує санкційний режим проти Ірану. Про це повідомило агентство Bloomberg, підкресливши, що президент Трамп висловив підтримку цьому заходу, ініційованому покійним сенатором Ліндсі Гремом.

Згідно з оприлюдненим текстом, документ надає главі держави право запроваджувати додаткові мита проти п’яти найбільших імпортерів російської сирої нафти та природного газу. Крім того, до санкційного списку можуть потрапити п’ять країн, які, на думку Вашингтона, найбільше сприяють Росії в ухиленні від чинних енергетичних обмежень. Законопроєкт також продовжує дію Закону про санкції проти Ірану 1996 року до 2031 року, зберігаючи механізм вторинних санкцій проти іноземних компаній, що ведуть бізнес із Тегераном.

Окремим положенням передбачається можливість запровадження загального мита в розмірі 500% на російські товари, що імпортуються до США. Крім того, президент зможе встановлювати додатковий тариф у 100% для країн, які входять до числа найбільших покупців російських енергоресурсів або допомагають Москві обходити санкції. Водночас поправка, внесена напередодні, обмежує дію цих нових повноважень п’ятьма роками, що має запобігти надмірній концентрації влади в руках виконавчої гілки.

Процедурне голосування щодо законопроєкту в Сенаті заплановане на пізній вечір вівторка, 28 липня. Однак остаточне ухвалення документа та набуття ним чинності можливі не раніше вересня, оскільки Палата представників уже пішла на серпневі канікули. Таким чином, законодавчий процес щодо цього резонансного пакета санкцій триватиме щонайменше кілька тижнів.

Ухвалення такого законопроєкту може поставити під загрозу й без того нестабільні торговельні відносини США з Китаєм та Індією, які є провідними покупцями російських енергоресурсів. Аналітики зазначають, що запровадження додаткових мит проти Пекіна та Нью-Делі може спровокувати відповідні заходи з їхнього боку та загострити глобальну торговельну напруженість. Водночас прихильники України наполягають, що без жорсткіших санкційних механізмів Росія продовжуватиме отримувати значні доходи від експорту енергоносіїв, які фінансують війну.

На тлі цих подій у вівторок увечері до Вашингтона прибув президент України Володимир Зеленський. Він провів зустріч із сенаторами, які підтримують ухвалення законопроєкту, а також особисто зустрівся з Дональдом Трампом у Білому домі. Спілкування лідерів відбувалося в закритому для преси форматі. За інформацією джерел, головними темами переговорів стали посилення протиповітряної оборони України, зокрема отримання ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також обговорення перебігу мирного процесу між Києвом та Москвою.

У межах візиту Зеленський також планує зустрітися з усіма 100 сенаторами США та взяти участь у церемонії прощання з сенатором Ліндсі Гремом, який був одним із найпослідовніших прихильників України в Конгресі. За даними CNN, під час зустрічі лідери двох країн обговорювали також угоду щодо безпілотників і ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot в Україні.

Таким чином, новий санкційний законопроєкт не лише посилює тиск на Росію та Іран, але й стає важливим елементом ширшої дипломатичної взаємодії між Вашингтоном і Києвом. Остаточне голосування в Конгресі, як очікується, відбудеться у вересні після повернення Палати представників із канікул.