Саміт ШОС у Бішкеку зібрав лідерів Азії без участі Заходу
У столиці Киргизстану відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва, на який прибули Путін, Моді, Сі Цзіньпін та президент Ірану. Західні лідери на форумі не представлені, що свідчить про зміну глобальних альянсів.
Бішкек став цими днями центром притягання для лідерів країн Азії та Євразії: там проходить саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). До столиці Киргизстану прибули президент Росії Володимир Путін, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, голова Китаю Сі Цзіньпін та президент Ірану Масуд Пезешкіан. Натомість представників західних країн серед гостей немає, що підкреслює роль організації як платформи для держав, які прагнуть зменшити вплив Заходу на міжнародній арені.
Шанхайська організація співробітництва, заснована понад два десятиліття тому, тривалий час залишалася маловідомою структурою. Однак нинішній саміт демонструє, що вона перетворюється на один із ключових форумів для обговорення безпекових та економічних питань поза західною системою координат. Спостерігачі звертають увагу на склад учасників: окрім постійних членів, до дискусій долучаються країни, які раніше трималися осторонь подібних об'єднань.
Однією з центральних тем переговорів у Бішкеку стала війна в Україні. За повідомленнями, Путін під час виступів акцентував увагу на мирних ініціативах, тоді як Моді порушував питання України у двосторонніх розмовах. Така розбіжність у наративах свідчить про складність пошуку спільної позиції всередині організації, члени якої мають різні, інколи протилежні інтереси щодо ключових конфліктів сучасності.
Експерти розглядають зростання ролі ШОС як індикатор глобальних змін. Китай, який є одним із співзасновників організації, намагається використовувати цей майданчик для зміцнення власного впливу в регіоні та формування альтернативної моделі багатосторонньої дипломатії. Водночас присутність на саміті лідерів Індії та Ірану вказує на те, що організація виходить за межі пострадянського простору й охоплює ширше коло держав із різними політичними системами та економічними моделями.
Для Киргизстану проведення такого масштабного заходу стало випробуванням організаційних спроможностей, адже прийом десятків делегацій високого рівня потребує значних ресурсів. Водночас це надає країні можливість заявити про себе як про активного учасника регіональних процесів. У кулуарах саміту, за даними джерел, тривають двосторонні зустрічі, результати яких можуть вплинути на економічну співпрацю в Центральній Азії.
Відсутність західних лідерів на форумі не є випадковою: ШОС позиціонує себе як об'єднання, що не входить до західних альянсів і пропонує власний порядок денний. Це робить організацію привабливою для країн, які не бажають приєднуватися до санкційних режимів чи військових блоків під егідою США та ЄС. Водночас внутрішні суперечності між учасниками, зокрема щодо України та інших регіональних конфліктів, залишаються серйозним викликом для перетворення ШОС на єдиний політичний центр сили.
Підсумки бішкекського саміту, ймовірно, будуть ретельно проаналізовані в західних столицях, адже розширення впливу ШОС змінює конфігурацію міжнародних відносин. Чи зможе організація запропонувати дієві механізми розв'язання криз — питання відкрите, однак сам факт зібрання такого рівня свідчить про те, що світ рухається до багатополярної моделі, де існує кілька центрів ухвалення рішень.


