Росія втрачає геополітичний вплив: де Кремль може спробувати розпочати нову війну
Через війну проти України Росія втрачає важелі впливу навіть на колишніх союзників. Експерти та політики обговорюють, чи здатна Москва на нову агресію поза межами України та які регіони можуть опинитися під загрозою.
Повномасштабна війна проти України суттєво послабила геополітичні позиції Росії. У Кремля залишилося значно менше інструментів впливу навіть на ті країни, які раніше вважалися відданими союзниками Москви. Це змушує західних аналітиків і політиків шукати відповідь на питання, де Росія може спробувати розпочати нову війну після завершення або заморожування активних бойових дій в Україні.
Президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв'ю німецькому виданню Bild заявив, що не вірить у можливість нападу Росії на НАТО. Він назвав альянс «найпотужнішим військовим об'єднанням світу» та висловив сумнів, що Москва наважиться на такий крок. Водночас у Німеччині, зокрема в Міністерстві оборони та Збройних силах, лунають попередження про те, що лідер Кремля Володимир Путін може бути здатний атакувати територію НАТО до 2029 року.
Стубб також розповів про розмову з високопоставленим китайським чиновником, який запевнив, що Пекін ніколи не дозволить Росії застосувати ядерну зброю проти України. За словами фінського президента, під час візиту міністра закордонних справ Китаю він порушив це питання й отримав чітку відповідь: «Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося». Стубб назвав це «досить ефективним фактором стримування».
На думку фінського лідера, Росія хоче, щоб Європа боялася її загроз і постійно обговорювала можливі сценарії ескалації. Він зазначив, що Москва прагне, аби європейці дискутували про те, чи застосує Росія ядерну зброю, чи нападе на НАТО та Європу. Однак реальні можливості Росії для ескалації зараз досить обмежені. Єдине, чим Москва ще може посилити війну, — це мобілізація, яку, за очікуваннями, можуть оголосити восени. Стубб підкреслив, що такий крок матиме серйозні внутрішньополітичні наслідки для Росії.
Не всі країни поділяють упевненість у тому, що Росія ніколи не застосує ядерну зброю. Голова МЗС Туреччини нещодавно натякнув, що Москва у разі критичного виснаження на фронті та в тилу може вдатися до такого кроку. Побоювання щодо ядерної ескалації висловлюють і в Німеччині. Берлін навіть готовий фінансувати ядерний потенціал Франції та Британії задля стримування Москви від так званої ядерної кнопки.
Окремим напрямом дипломатичних зусиль залишаються спроби завершити війну. За даними Axios, директор ЦРУ Джон Реткліфф під час таємної поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч між президентами США Дональдом Трампом, України Володимиром Зеленським та правителем Росії Володимиром Путіним. Візит мав на меті з'ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб допомогти переконати Путіна відновити переговори з Україною за посередництва США.
Реткліфф зустрівся з головою Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортніковим. Американські чиновники поінформували Зеленського про переговори та пропозицію щодо саміту. Адміністрація Трампа раніше вже висувала цю ідею: Зеленський її підтримав, а Путін відхилив. За даними джерел, Реткліфф також закликав російських посадовців не вдаватися до дій, які можуть загострити протистояння із союзниками США по НАТО, зокрема Естонією, Латвією та Литвою.
Трамп назвав візит глави ЦРУ «звичайною справою» та спростував припущення, що поїздка мала на меті попередити Росію про небезпеку нападу на НАТО. У Кремлі заявили, що візит пов'язаний із контактами між спецслужбами РФ і США. Дипломатична місія була настільки конфіденційною, що навіть деякі високопосадовці Білого дому не знали про неї заздалегідь.
