Російські окупаційні війська перетворили тимчасово захоплену Запорізьку атомну електростанцію на військову базу, розмістивши важке озброєння безпосередньо в машинних залах реакторів та на дахах енергоблоків. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України, яке оприлюднило детальний звіт про використання станції російськими силами. За даними розвідників, окупанти систематично приховують справжній стан справ від експертів Міжнародного агентства з атомної енергії, обмежуючи їхні перевірки заздалегідь узгодженими маршрутами.

Зокрема, у звіті ГУР зазначається, що військову техніку розміщено просто в машинних залах першого, другого, п'ятого та шостого енергоблоків. У підвальних приміщеннях, під технічними переходами та в бомбосховищах росіяни облаштували склади боєприпасів та озброєння. На дахах реакторних відділень встановлено кулеметні гнізда та ракетні комплекси. Крім того, загарбники замінували окремі технічні приміщення вздовж берегової лінії колишнього Каховського водосховища.

Окремою загрозою є розгортання на території ЗАЕС пунктів управління ударними безпілотниками типів «Гербера» та «Герань». Для цього росіяни цілеспрямовано передислокували фахівців із особливої економічної зони «Алабуга», яка стала центром виробництва та складання дронів у РФ. До роботи з безпілотниками залучають навіть неповнолітніх студентів. Охорону станції забезпечує контингент Росгвардії чисельністю близько півтори тисячі осіб.

Доступ експертів МАГАТЕ до об'єктів станції суворо обмежений. Як наголошують у ГУР, перевірки проводяться виключно за заздалегідь погодженим планом і маршрутом, що унеможливлює об'єктивну оцінку реальної ситуації. Міжнародні фахівці не мають змоги вільно оглядати енергоблоки та технічні приміщення, де розміщено військову техніку та боєприпаси.

Ситуація на станції залишається критичною через проблеми з електропостачанням, водозабезпеченням та гостру нестачу кваліфікованого персоналу. До початку російської окупації ЗАЕС була підключена до десяти ліній електропередач, нині ж функціонує лише одна. Третього липня 2026 року на станції стався вже двадцять перший повний блекаут від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Не менш складною є ситуація із системою охолодження. Окупаційні сили не забезпечують необхідний рівень води у ставку-охолоджувачі. Станом на липень 2026 року він становить 12,86 метра при мінімально допустимих 15 метрах. Із 57 глибинних свердловин, які забезпечують роботу систем охолодження, лише 11 обладнані насосами необхідної потужності. Наразі дефіцит води частково компенсують за рахунок підживлення зі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції, що створює додаткові ризики для стабільної роботи систем охолодження енергоблоків та сховища відпрацьованого ядерного палива.

Кадровий дефіцит залишається окремою проблемою. До повномасштабної війни на Запорізькій АЕС працювали близько 11 тисяч фахівців, нині — лише близько 7,5 тисячі осіб, серед яких приблизно 500 працівників аутсорсингової компанії, що не має відповідної ліцензії на виконання робіт на атомній станції. Персонал, завезений із Росії, не має достатнього досвіду роботи саме на ЗАЕС, що додатково підвищує ризики для безпечної експлуатації найбільшої атомної електростанції Європи. Окупаційна адміністрація змушує українських працівників підписувати контракти з російською державною корпорацією «Росатом», погрожуючи звільненням.