Російська влада перетворила окупований Крим на транзитний хаб для людей, викрадених на інших захоплених територіях України, зокрема з Херсонської та Запорізької областей. Згідно з новим розслідуванням, опублікованим «Українською правдою», після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році система викрадень, яку раніше вибудувала ФСБ, стала значно жорстокішою та закритішою. Викрадених тримають у статусі інкомунікадо місяцями й роками, а деякі слідчі ізолятори настільки засекречені, що їхніх керівників можна встановити лише за непрямими даними.

Загальна кількість верифікованих викрадених у Криму перевищує 230 осіб, і це не остаточна цифра. До 2022 року було відомо лише про чотири випадки викрадення жінок, усі вони припали на перші дні окупації. Наразі кількість верифікованих викрадених жінок перевищує три десятки. Одним із найбільш задокументованих випадків є викрадення медсестри з Коктебеля Ірини Данилович, яке відбулося 29 квітня 2022 року.

Того ранку близько 8:50 Данилович, втомлена після нічної зміни в медичному центрі «Малахіт», підійшла до автобусної зупинки. Біля неї пригальмувала сіра Škoda Octavia із затемненими вікнами та кримським номерним знаком. З автомобіля вийшли двоє чоловіків — один у чорній формі та балаклаві, інший у цивільному. Останній представився співробітником ФСБ і запропонував «просто поговорити». Данилович сіла в машину, де на неї вже чекали ще двоє чоловіків у масках. У салоні на неї почали кричати, вимагаючи віддати телефон. Коли вона спробувала чинити опір, її силою заштовхали в УАЗ «Патріот» із затемненими вікнами та вивезли в невідомому напрямку.

Викрадення тривало 19 хвилин і було детально зафіксоване камерою з найближчої заправки. Пізніше з'ясувалося, що одним із викрадачів був співробітник кримського управління ФСБ Юрій Чевалков. Данилович привезли до Сімферополя, де в підвалі управління ФСБ її почали бити, душити пакетом і погрожувати розправою. «Ми відвеземо тебе до лісу й там прикінчимо», — погрожував їй співробітник ФСБ Олег Савченко. Його колега Сергій Суворов запропонував вивезти її до Маріуполя. Майже тиждень після цього Данилович перевіряли на поліграфі, ставлячи одне й те саме запитання про співпрацю з іноземними спецслужбами. Їжу давали раз на добу, туалету в підвалі не було, і вона використовувала пластикову пляшку.

Після викрадення адвокат Айдер Азаматов, якого найняли рідні Данилович, звернувся до управління ФСБ, але там йому заявили, що медсестри в установі немає. «Не сподівайся, що тебе хтось знайде», — сміявся Суворов. Лише завдяки відеозапису з камери спостереження вдалося встановити обставини викрадення. Загалом, за даними розслідування, система викрадень в Криму охоплює не лише місцевих жителів, а й людей, насильно вивезених з інших окупованих територій. Усі спроби знайти зниклих наштовхуються на злагоджений спротив ФСБ, служби виконання покарань, прокуратури та судів.

Російська влада використовує викрадення як цілеспрямовану політику окупації, придушуючи будь-які прояви нелояльності. Після 2022 року практика стала більш масштабною та жорстокою. З'явилися нові ізолятори, де викрадених тримають у повній ізоляції від зовнішнього світу. Деякі з них настільки засекречені, що встановити їхнє місцезнаходження або керівництво можна лише за непрямими даними. Це свідчить про системний характер порушень прав людини з боку російської окупаційної адміністрації в Криму.