Президент Латвії: Європа відстає у дроновій війні та не готова до ракетних атак РФ
Едгарс Рінкевичс заявив, що технології повітряної війни в Україні розвиваються блискавично, а більшість країн НАТО не змогли б відбити російський ракетний удар у разі розширення конфлікту.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Європа не встигає за стрімким розвитком технологій безпілотної та повітряної війни, які демонструє Україна, і що більшість країн НАТО наразі не змогли б відбити масовану ракетну атаку Росії в разі розширення конфлікту. Про це він сказав в інтерв’ю виданню The Guardian.
За словами латвійського лідера, технологічний розвиток у сфері війни дронів в Україні відбувається «блискавичною швидкістю». Він зауважив, що нинішні європейські підходи до підготовки до повітряної війни можуть втратити актуальність уже до середини наступного року. «Ми бачимо, що системи протиповітряної оборони, захисту від дронів та протиракетної оборони мають серйозні проблеми», — наголосив Рінкевичс.
Президент Латвії підкреслив, що ця проблема стосується не лише Європи, а й самої України, яка вже кілька років протистоїть масштабним російським повітряним атакам. «І давайте будемо відвертими. Україна має такі проблеми. Уся Європа та НАТО мають такі проблеми», — додав він.
Окремо Рінкевичс прокоментував ризик подальшої ескалації з боку Росії. Він заявив, що не очікує конвенційного військового вторгнення РФ до країн НАТО, однак закликав бути готовими до інших сценаріїв. На його думку, про перевірку готовності Європи свідчать акти саботажу, кібератаки, а також інциденти з дронами та ракетами. «Якщо Росія вирішить запустити кілька ракет на цю територію, я думаю, що сьогодні для багатьох країн це стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися», — заявив президент Латвії.
Занепокоєння латвійського лідера перегукується з попередженнями інших країн регіону. Польща та Литва останнім часом заявляли про можливе посилення гібридних дій Росії. У Варшаві повідомляли про активізацію російських спецслужб проти європейської інфраструктури, зокрема залізниці, мостів та прикордонних переходів. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не виключав, що ескалація з боку РФ може поширитися на польську територію.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс та союзники мають однакову розвідувальну інформацію про можливі гібридні атаки Росії, зокрема про потенційну операцію «під чужим прапором». Водночас Литва повідомила про підготовку плану евакуації мешканців Вільнюса на випадок військової загрози чи масштабної кризи. Одним із можливих маршрутів має стати Польща, яку також розглядають як транзитний коридор для жителів країн Балтії.
Ситуацію ускладнює і стан західних оборонних запасів. За даними ЗМІ, США попередили союзників про затримки в постачанні ключових видів озброєння на строк до п’яти років, оскільки країна відновлює власні запаси, вичерпані під час війни з Іраном. Низка європейських країн очікує, що поставки ключових ракетних систем та засобів протиповітряної оборони будуть відкладені. Зокрема, Німеччина просила США прискорити поставку крилатих ракет великої дальності Tomahawk та наземних пускових установок Typhon, однак вичерпані запаси цієї зброї у США означають, що виробник навряд чи зможе виконати замовлення протягом найближчих п’яти років.
Таким чином, попередження президента Латвії вказує на подвійну проблему: технологічне відставання Європи у сфері дронів і протиповітряної оборони та обмеженість ресурсів для його подолання. На тлі активізації гібридних дій Росії та затримок із постачанням озброєнь країни НАТО, особливо на східному фланзі, змушені переглядати власні оборонні плани та шукати шляхи швидшої адаптації до нових викликів.
