Офіс генпрокурора України заявив про відсутність доказів причетності держави до підриву «Північних потоків»

Офіс генерального прокурора України заявив, що в межах кримінального провадження щодо підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік-2» наразі не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність до цих дій держави Україна. Про це йдеться в офіційному повідомленні відомства, оприлюдненому у відповідь на публікації в німецьких ЗМІ та рішення німецького слідства.

В Офісі генпрокурора наголосили, що українські правоохоронці проводять необхідні слідчі та процесуальні дії, зокрема допити свідків та збір інформації, що має значення для встановлення обставин події. «За результатами вже проведеної роботи та отриманої інформації, на даний час, не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність до вчинення цих протиправних дій держави Україна», — зазначили у відомстві. Слідство триває, додали там, так само як і збір необхідних доказів та їх дослідження.

Українська сторона також взяла до уваги повідомлення Німеччини про скерування обвинувального акта у справі щодо підриву газопроводів. В Офісі генпрокурора підкреслили, що висунення обвинувачення є процесуальним рішенням сторони обвинувачення і не є встановленням вини особи чи остаточною оцінкою обставин кримінального провадження. Наразі українська сторона продовжує співпрацювати з відповідними німецькими органами та здійснює необхідні слідчі та процесуальні дії.

Нагадаємо, що в ніч на 26 вересня 2022 року в газопроводі «Північний потік-2» сталося раптове падіння тиску, а 27 вересня стало відомо про витік газу з російського газопроводу «Північний потік-2» у Балтійському морі. Експерти з'ясували, що на маршрутах обох газопроводів стався вибух техногенного характеру потужністю близько 700 кг у тротиловому еквіваленті. Тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав інцидент диверсією.

Розслідування події тривало кілька років. У березні 2023 року Данія відмовилася допускати представників Росії до розслідування підводних вибухів. У квітні того ж року данська влада підтвердила, що російське спеціальне судно СС-750 перебувало поблизу газопроводу «Північний потік» за чотири дні до вибуху. У червні 2023 року видання The Wall Street Journal опублікувало статтю, в якій припускалося, що диверсанти могли використовувати Польщу як базу для атаки, посилаючись на дані з яхти Andromeda. Однак польська влада спростувала цю інформацію.

У серпні 2025 року італійська поліція затримала громадянина України, якого підозрюють у причетності до підриву газопроводу. Під час судового засідання він відкинув звинувачення та відмовився від екстрадиції до Німеччини. У жовтні 2025 року суд у Болоньї схвалив екстрадицію цього українця до Німеччини. Варшавський окружний суд також постановив взяти під варту на сім діб українця Володимира З., якого підозрюють у причетності до підриву.

1 липня 2026 року генеральний прокурор Німеччини вперше висунув обвинувачення в справі підриву газопроводів. Звинуваченим став 50-річний українець Сергій Кузнєцов, якого в матеріалах слідства зазначають як Сергій К. За версією слідства, йому інкримінують атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру, що за міжнародним кримінальним правом є воєнним злочином, а також підпал вибухівки та знищення споруд. Слідчі вважають, що саме він очолював групу диверсантів і мав командування на борту вітрильної яхти «Андромеда», з якої восени 2022 року здійснили підрив газопроводів. Наразі він перебуває під вартою в Гамбурзі.

За даними німецьких видань, доказова база проти підозрюваного виявилася переконливою: перебуваючи під вартою в Італії, він телефонував рідним і знайомим і, за їхніми словами, сам себе видав у розмовах про диверсію. Слідчі також знайшли на його мобільному телефоні докази причетності до атаки. На яхті «Андромеда» виявили сліди суміші вибухових речовин гексогену й октогену. Загалом ідентифікували сімох підозрюваних, один із яких, за даними слідства, згодом загинув на війні проти Росії.

Згідно з ухвалою Федерального суду Німеччини (BGH), Сергій К. на момент подій обіймав офіцерську посаду в підрозділі спецпризначення Збройних сил України. У суді також ідеться, що операцію, найімовірніше, провели «за дорученням іноземної держави» в рамках спецоперації, за яку відповідали державні структури в Києві. Ймовірним організатором вважають колишнього офіцера української розвідки Романа Червінського, який заперечує звинувачення. За даними інсайдерів, операцію також погодив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який теж це заперечує.

Захист підозрюваного вимагав захисту від переслідування, посилаючись на функціональний імунітет, мовляв, атака на газопроводи була воєнною дією проти Росії. Верховний суд Німеччини відхилив цю скаргу. Судовий процес над Сергієм К. має розпочатися восени у Ганзейському вищому земельному суді в Гамбурзі. Офіс генпрокурора України наголошує, що слідство триває, і українська сторона продовжує співпрацювати з німецькими органами для з'ясування всіх обставин справи.