НАТО ухвалило рішення трансформувати багаторічну місію з патрулювання повітряного простору країн Балтії у формат протиповітряної оборони, що надає винищувачам Альянсу ширші повноваження, зокрема право збивати об'єкти, які становлять загрозу. Про це за підсумками саміту НАТО в Анкарі повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
За словами Науседи, попередній формат місії Baltic Air Policing, яка діяла з 2004 року, був розрахований виключно на умови мирного часу. Винищувачі лише супроводжували підозрілі літаки та фіксували інциденти, що слугувало формою стримування. Однак через гібридні виклики та атаки безпілотників, з якими стикаються країни регіону, союзники вирішили посилити мандат.
«Таким чином ми показуємо, що звертаємо увагу на інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, вже не є цілком мирною обстановкою», — заявив литовський президент журналістам в Анкарі. Він наголосив, що новий формат дозволить військовим НАТО діяти рішучіше та швидше реагувати на загрози.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у соціальних мережах повідомив, що оновлена місія матиме більшу гнучкість та швидше реагування на повітряні загрози. Естонський міністр оборони Ханно Певкур додав, що пересічна людина не помітить змін — літаки продовжуватимуть літати, а патрулювання повітряного простору триватиме. «По суті, зміна полягає в тому, що Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) отримає ширші повноваження, а також будуть уточнені повноваження, надані пілотам. Буде запроваджено більше гнучкості та швидше реагування», — пояснив Певкур.
Ключовою зміною стало те, що тепер не потрібно проводити консультації на політичному рівні перед тим, як збити безпілотник, який зайшов у повітряний простір НАТО. Це значно прискорює процес ухвалення рішень у критичних ситуаціях. Раніше в рамках цієї місії зброя для захисту держав НАТО не застосовувалася, оскільки формат створювався для умов мирного часу.
Місія НАТО з патрулювання повітряного простору в Литві, Латвії та Естонії — трьох балтійських країнах, близьких до Росії, які не мають власних винищувачів, — була розпочата у 2004 році, одразу після їх вступу до альянсу. Після анексії Криму Росією у 2014 році місію розширили. Нині у ній беруть участь понад десять винищувачів від трьох країн-членів НАТО, які діють на ротаційній основі та злітають з двох аеродромів у регіоні.
За останні місяці почастішали випадки вторгнення дронів у повітряний простір країн НАТО, передусім держав східного флангу. У більшості випадків йдеться про «заблукалі» українські дрони, які були збиті з курсу під дією російських засобів радіоелектронної боротьби. В останні місяці винищувачі НАТО двічі збили такі безпілотні апарати над країнами Балтії — перший над Естонією, другий над Латвією. Це були перші випадки застосування зброї в рамках Baltic Air Policing за всю історію місії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на саміті в Анкарі також анонсував запуск ініціативи Drone Edge вартістю 40 мільярдів доларів, спрямованої на протидію безпілотникам. Це свідчить про те, що Альянс приділяє дедалі більше уваги захисту від дронів, які стали серйозною загрозою для безпеки повітряного простору.
Рішення про трансформацію місії було ухвалено на тлі зростання напруженості в регіоні та активізації російської військової авіації поблизу кордонів країн Балтії. Літаки Baltic Air Policing підіймаються в повітря щоразу, коли російська військова авіація виконує польоти над міжнародними водами від Калінінградської області до Фінської затоки та далі вздовж кордонів основної території Росії.
Новий формат місії дозволить НАТО більш ефективно реагувати на гібридні загрози та захищати повітряний простір своїх членів, не вдаючись до тривалих політичних узгоджень. Це важливий крок у зміцненні обороноздатності східного флангу Альянсу, який стикається з безпрецедентними викликами в сучасних умовах.
