Північноатлантичний альянс офіційно зафіксував на саміті в Анкарі масштабні зобов'язання щодо підтримки України на суму 140 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки. Однак, як свідчить аналітичний матеріал Neue Zürcher Zeitung, який цитує РБК-Україна, реальне виконання цих обіцянок стикається з серйозними труднощами, зокрема через нерівномірний розподіл фінансового тягаря між європейськими союзниками та припинення прямої допомоги з боку США.

Згідно з рішенням, ухваленим 32 державами Альянсу, у 2026 році Україна має отримати 70 мільярдів євро. Ці кошти планується спрямувати на військову техніку, навчання солдатів та стратегічну підтримку. Наступний, 2027 рік, передбачає збереження фінансування на еквівалентному рівні. Це рішення стало прямою відповіддю на нову політичну реальність у Вашингтоні, де президент Дональд Трамп зупинив пряме фінансування України. Посол США в НАТО Меттью Вітакер заявив, що його країна вже зробила для Києва більше, ніж будь-хто інший, тому тепер основний тягар лягає на плечі європейців.

Географія допомоги виявилася вкрай неоднорідною. За даними Кільського інституту світової економіки, лідерами за обсягами виділених коштів є Німеччина, яка заклала в бюджет на 2026 рік 11,5 мільярда євро, Велика Британія з внеском близько 4,4 мільярда євро, а також Норвегія, яка вражаюче виділила 7,6 мільярда євро, причому 80% цієї суми призначено на зброю. Швеція на початку року додала ще 1 мільярд євро. Данія та Нідерланди залишаються надійними партнерами, хоча їхні весняні пакети були скромнішими за попередні.

Водночас Франція, Італія та Іспанія значно відстають від лідерів. Їхні внески не відповідають статусу потужних економік, що викликає напругу всередині НАТО. Станом на кінець квітня реальна сума, отримана Україною, становила лише близько 10 мільярдів євро. Якщо темми не прискоряться, до кінця року союзники можуть вийти на 30 мільярдів замість обіцяних 70. Експерти закликають до обережності, нагадуючи, що історія свідчить: гучні заяви не завжди стають реальними. За чотири з половиною роки війни європейські інституції та країни обіцяли 400 мільярдів євро, але до Києва надійшло лише 180 мільярдів, що менше половини від заявленого.

Ситуація потребує радикального прискорення логістики та закупівель. Мета у 140 мільярдів на два роки виглядає амбітно, але без активної позиції Франції та Італії досягти її буде вкрай важко. Європа має довести, що здатна тримати удар самостійно, підсумовують у NZZ. Нагадаємо, що саміт НАТО в Анкарі, який відбувся 7–8 липня, став одним із ключових міжнародних заходів року. Союзники погодили підсумкову декларацію, що передбачає збільшення оборонних витрат і підтверджує довгострокову підтримку України. Однією з головних подій саміту стали переговори президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа, після яких американський лідер заявив про «новий початок» у відносинах із Києвом.