13 липня розпочався важливий етап реформування Бюро економічної безпеки України — співбесіди з керівним складом у межах одноразової атестації. Цей процес має на меті повністю перезавантажити орган, який відіграє ключову роль у боротьбі з тіньовою економікою та корупцією. Успішне завершення атестації є не лише внутрішньою потребою, а й вимогою міжнародних партнерів, зокрема МВФ та Єврокомісії, від якої залежить фінансування України на суму 8,1 мільярда доларів.
Атестація проводиться у два етапи: спочатку перевіряють керівництво центрального апарату та територіальних управлінь, а потім — решту співробітників. Для цього створено дві комісії по 12 членів, половину з яких призначив директор БЕБ, а іншу половину — міжнародні організації. Якщо голоси розділяються порівну, рішення ухвалюється лише за умови підтримки щонайменше трьох членів, делегованих міжнародниками. Кандидати складають тести на знання законодавства та загальні здібності, а також проходять співбесіди, де оцінюють професійну компетенцію та доброчесність. Ті, хто не впорається, підлягають звільненню.
Варто зазначити, що до початку атестації значну частину керівників уже залишили посади. Зокрема, із 50 працівників, які підлягали оцінюванню на першому етапі, до співбесід дійшли лише 18. Це означає, що понад 64 відсотки керівників звільнилися ще до перевірки. Однак, за даними громадської організації «Автомайдан», серед тих, хто залишився, є посадовці, чия доброчесність викликає серйозні питання.
Одним із таких претендентів є заступник Волинського управління БЕБ Сергій Журавльов. За останні роки статки його родини стрімко зросли. Лише у 2024 році його дружина Тетяна заробила понад 7,5 мільйона гривень — майже в сім разів більше, ніж роком раніше. Посадовець пояснював це її участю в діяльності хостелу в центрі Дніпра, який належить його сестрі. Приміщення під хостел придбали за 335 тисяч гривень, що значно нижче ринкової вартості. Сама сестра паралельно купує іншу комерційну нерухомість у Дніпрі площею 160 квадратних метрів.
Наприкінці 2025 року дружина Журавльова придбала на аукціоні кафе з оздоровчим комплексом у Луцьку площею понад 1000 квадратних метрів. Стартова ціна становила 15,7 мільйона гривень, але після трьох етапів зниження об'єкт дістався їй за 9,4 мільйона гривень, тобто 60 відсотків від початкової вартості. Хоча сама покупка на аукціоні не є порушенням, виникає питання щодо джерел фінансування. Згідно з декларацією Журавльова, наприкінці 2025 року всі заощадження подружжя становили близько 180 тисяч доларів та 300 тисяч гривень, чого не вистачило б для такої інвестиції.
Крім того, двома роками раніше дружина посадовця стала власницею двох компаній — ТОВ «ІРІОЛА ФРАХТ» та ТОВ «РІЕЛТОР-ДНІПРО», які фігурували в кримінальній справі про шахрайство, підробку документів та виведення коштів через фіктивні договори. Чи знала нова власниця про цей кримінальний шлейф, чи перевіряли ці факти — залишається відкритим питанням.
Не менш показовою є роль батька посадовця. Саме на нього оформлені квартира в елітному дніпровському житловому комплексі «Delmar Lux» та кілька автомобілів, якими користуються Журавльов та його родина. Батько регулярно дарував сину великі суми грошей, хоча його офіційні доходи були неспівмірні з такими дарунками. Журавльов виправдовується тим, що батько колись мав бізнес на Донеччині.
Ще один штрих до портрета — зв'язки сім'ї Журавльова з екскерівником Закарпатського територіального управління Євгенієм Калугіним. Родини пов'язують спільний благодійний фонд, нерухомість та інші майнові відносини. Самі по собі знайомства не є порушенням, але в контексті очищення Бюро від старих зв'язків і неформальних мереж впливу такі контакти насторожують і мають стати предметом ретельної перевірки.
Нагадаємо, що рік тому завершився конкурс на посаду директора БЕБ, у якому переміг детектив НАБУ Олександр Цивінський. Його призначення саботували понад місяць, і лише після всеукраїнських протестів у липні 2025 року Кабмін нарешті призначив його директором. Одним із перших завдань нового керівництва стала атестація всього складу Бюро, яка має завершитися до лютого 2027 року. Від її результатів залежить не лише ефективність роботи органу, а й довіра міжнародних партнерів, які очікують на реальні кроки у боротьбі з корупцією.
