Іран дедалі активніше сигналізує про готовність розширити географію конфлікту на Близькому Сході, використовуючи своїх союзників-хуситів у Ємені для блокування Баб-ель-Мандебської протоки. Цей крок, за оцінками експертів, може стати другим фронтом тиску на Захід після загострення ситуації навколо Ормузької протоки, що вже призвело до атак на нафтові танкери.
Як повідомляє Reuters, Тегеран прагне посилити тиск на США, переносячи протистояння з Перської затоки до Червоного моря. Через Баб-ель-Мандебську протоку проходить значна частина світового судноплавства та експорту саудівської нафти, тому будь-які перебої можуть мати глобальні економічні наслідки. Аналітики зазначають, що Іран дедалі чіткіше демонструє готовність використати цей важіль.
Член політичного бюро єменського руху «Ансар Аллах» Мохаммед аль-Фарах попередив, що у разі подальших атак на Ємен Баб-ель-Мандебська та Ормузька протоки можуть бути одночасно закриті. За його словами, це призведе до різкого зростання цін на нафту — до 200 доларів за барель. «Якщо нинішня ситуація загостриться, Баб-ель-Мандебська протока та Ормузька протока будуть закриті в рамках оперативного альянсу», — заявив він.
Експерти наголошують, що якщо Ормузька протока давно вважається головним стратегічним козирем Тегерана, то Баб-ель-Мандеб може стати його «другим фронтом». Дослідник Близького Сходу Фаваз Гергес вважає, що Іран демонструє готовність одночасно створити загрозу для двох найважливіших енергетичних маршрутів світу, перетворюючи регіональний конфлікт на виклик для всієї глобальної економіки. Конфлікт поширюється від Перської затоки до Червоного моря, тож дві найважливіші нафтові вузькі точки світу стають визначальним полем битви.
Хусити вже продемонстрували свої можливості після початку війни в секторі Гази восени 2023 року. Тоді атаки на торговельні судна в Червоному морі змусили найбільші судноплавні компанії змінити маршрути, спрямувавши судна навколо південної Африки, що спричинило суттєве зростання транспортних витрат. Захід відповів створенням міжнародної військово-морської місії та авіаударами по позиціях угруповання.
Водночас аналітики не прогнозують негайного переходу до масштабної війни. На їхню думку, сторони поступово підвищують ставки, намагаючись уникнути прямої конфронтації, але дедалі сильніше тиснуть одна на одну через стратегічні транспортні коридори. Експерти описують це як «повзучий потік місії», коли кожна сторона підвищує ставки без прямої конфронтації.
Якщо Вашингтон посилить удари по критичній інфраструктурі Ірану, Тегеран може відповісти саме через єменських союзників. У такому разі під загрозою опиняться одразу дві ключові морські артерії, від яких залежить значна частина світових поставок нафти та міжнародної торгівлі. Це посилить економічний шок, вже спричинений ситуацією навколо Ормузької протоки.
14 липня, за повідомленням Reuters з посиланням на міністерство оборони ОАЕ, іранські ракети вдарили по двох нафтових танкерах в Ормузькій протоці. Один член екіпажу загинув, серед поранених — двоє громадян України. Цей інцидент став черговим свідченням загострення ситуації в регіоні та підтвердив побоювання експертів щодо можливого розширення конфлікту.
