ГУР: «Кинжал» має проблеми з точністю, а головка самонаведення для «Искандера» існує лише на папері
Українська розвідка повідомляє, що російські балістичні ракети «Кинжал» мають проблеми з точністю наведення, а активна радіолокаційна головка самонаведення для «Искандер-М» залишається суто паперовою розробкою. Через це у 2026 році Кремль скоротив держоборонзамовлення на «Кинжали», перекинувши потужності на випуск «Искандерів».
Російські балістичні та аеробалістичні ракети мають серйозні проблеми з наведенням. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Зокрема, для ракети Х-47М2 «Кинжал» російські конструктори шукають нові технічні рішення через похибки на термінальній стадії польоту, а активна радіолокаційна головка самонаведення (АРГСН) для ракети 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Искандер-М» наразі існує лише «на папері». Її реальне застосування під час ударів по Україні не зафіксовано жодного разу.
За даними української розвідки, «Кинжал» на 90% уніфікований із балістичною ракетою 9М723 комплексу «Искандер-М». Головна різниця полягає в системі наведення. На «Искандерах» радіолокаційна головка наведення досі залишається суто паперовою розробкою, кажуть у ГУР. Натомість на «Кинжалах» встановлена активна радіолокаційна ГСН виробництва Науково-виробничого підприємства «Радар ММС», яку російська пропаганда називає «всепогодною». Проте на практиці вона дає похибки на термінальній стадії польоту.
«Кинжал» створювали під важку проникаючу фугасну частину в товстому металевому корпусі. Її призначення — пробивати бетонні перекриття, командні бункери та підземні сховища. Для такої боєголовки потрібне пряме влучання, якого наявна активна радіолокаційна головка самонаведення забезпечити не може. Саме тому зараз російські конструктори працюють над модифікацією з осколково-фугасною бойовою частиною, призначеною для ураження малозахищених наземних об’єктів. Створення такої версії пов’язане з проблемами точності наведення, адже для осколково-фугасної боєголовки надвисока точність влучання вже не є настільки критичною, як для пробиття бетонного укриття.
Проблеми з радіолокаційною апаратурою, подорожчання виробництва складних компонентів і зношення парку літаків-носіїв МіГ-31И призвели до того, що у 2026 році Кремль скоротив державне оборонне замовлення на «Кинжали». Потужності та залишки дефіцитної імпортної сировини перекинули на випуск балістичних ракет «Искандер-М», додали в українській розвідці.
Відсутність робочої АРГСН на «Искандерах» і збої на «Кинжалах» руйнують міф про надвисоку точність російської далекобійної зброї. Російська пропаганда тривалий час подавала ці системи як «неперевершені» та «всепогодні», проте реальні результати їхнього застосування свідчать про протилежне. Українська розвідка наголошує, що жодного разу не було зафіксовано використання активної радіолокаційної головки самонаведення на «Искандерах» під час ударів по території України.
Таким чином, російський оборонно-промисловий комплекс стикається з технологічними обмеженнями, які змушують його змінювати тактику застосування ракет та перерозподіляти ресурси. Скорочення виробництва «Кинжалів» на користь «Искандерів» може свідчити про те, що Кремль намагається компенсувати нестачу високоточних компонентів простішими та дешевшими рішеннями. Водночас проблеми з точністю наведення залишаються і для «Искандерів», оскільки їхня головка самонаведення досі не вийшла за межі паперових розробок.
4
