Європейський парламент ухвалив резолюцію за звітом Єврокомісії щодо євроінтеграційних реформ України, до якої польські депутати домоглися включення пункту з критикою Києва за найменування одного з підрозділів Сил спеціальних операцій на честь героїв Української повстанської армії. У тексті документа, оприлюдненому 8 липня 2026 року, Європарламент висловлює жаль з приводу «непотрібної та неспровокованої ескалації з боку президента Володимира Зеленського» у зв'язку з перейменуванням, а також наголошує, що це рішення не сумісне з європейськими цінностями.
У резолюції зазначається, що Європарламент «нагадує раніше ухвалену позицію щодо Волинської різанини» та висловлює жаль через ігнорування чутливості й болючості цього питання для Польщі, особливо з огляду на «непохитну підтримку Польщею України у її боротьбі з російською агресією». Депутати вважають, що таке рішення підриває добросусідські відносини та попередні зусилля, спрямовані на вирішення нерозв'язаних аспектів двосторонніх історичних відносин у дусі справжнього примирення. Документ закликає до деескалації та поновлення щирих зусиль для примирення між Києвом і Варшавою.
Як повідомляє RMF24, підтримане положення стало результатом переговорів, які очолювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Депутати від правоконсервативної партії «Право і справедливість» раніше подали власні поправки з жорсткішими формулюваннями, де пропонували пов'язати можливість вступу України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо етнічних чисток на Волині та наголошували на зв'язку між ідеологією УПА та нацизмом. Однак підтримку отримала «компромісна» поправка депутата Анджея Галіцького, узгоджена з доповідачем звіту, німецьким депутатом Міхаелем Галером. Про підготовку такої поправки польські депутати повідомляли ще минулого тижня.
Офіційний Київ після ухвалення документа розкритикував спроби винести українсько-польські суперечки на рівень Європарламенту. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що зовнішньополітичне відомство взяло до уваги ухвалення доповіді та привітало сильні сигнали підтримки України як у протистоянні Росії, так і на шляху до Європейського Союзу. Водночас він назвав недоречним включення у документ питань українсько-польського історичного діалогу. «На жаль, під час розгляду окремі політичні гравці вирішили використати майданчик Європейського парламенту для привернення уваги до двосторонніх питань українсько-польського історичного діалогу та внесення до документа відповідних правок. Вважаємо такі дії недоречними», — наголосив Тихий.
Він додав, що Україна та Польща мають обговорювати складні історичні питання саме у двосторонньому форматі та в межах фахового діалогу між істориками, експертами та профільними державними інституціями, зокрема через Конгрес істориків. Тихий також підкреслив незмінну позицію української сторони: український та польський народи є партнерами та союзниками, яких об'єднує спільна відповідальність за безпеку Європи та спільна протидія головній загрозі — російській агресії.
Водночас у резолюції Європарламенту містяться й позитивні для України сигнали. Зокрема, депутати привітали відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС у червні 2026 року та висловили сподівання, що наступні кластери відкриються незабаром. Європарламент закликав до конструктивного обговорення того, як надалі просувати європейську інтеграцію України, враховуючи стратегічні інтереси ЄС. Крім того, депутати критично оцінили тиск адміністрації США на Україну щодо проведення виборів, поки війна триває, та наголосили на важливості надання достатнього часу для забезпечення необхідних стандартів для вільних і справедливих виборів після скасування воєнного стану.
У документі також йдеться про підтримку імпульсу України на полі бою та посилення тиску на російську воєнну економіку. Європарламент вітає перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро та просить ЄС надати Україні передбачувану багаторічну фінансову підтримку, щоб допомогти країні покрити витрати на відновлення та оборону, запобігаючи щорічній невизначеності. Таким чином, резолюція поєднує як критику щодо історичних питань, так і потужні сигнали підтримки євроінтеграційного курсу України.
Напередодні засідання Європарламенту фракція «Європейських консерваторів та реформістів» пропонувала провести дебати щодо вшанування жертв «геноциду УПА», однак ця ініціатива не отримала підтримки. Депутат від польської опозиційної партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер повідомив, що їхня група подала пропозицію щодо окремої резолюції, але вона не була розглянута. Ухвалений компромісний текст став результатом тривалих переговорів між польськими та німецькими депутатами, що дозволило уникнути жорсткіших формулювань, які могли б ускладнити відносини між Києвом і Брюсселем.
