Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що польська сторона планує низку «незрілих ескалаційних кроків» напередодні 11 липня — річниці Волинської трагедії. За його словами, найскладніший етап у двосторонніх відносинах ще попереду, а пік напруги очікується вже наступного тижня. В інтерв'ю РБК-Україна він наголосив, що Україна не сприйматиме жодних ультиматумів від партнерів, незалежно від їхньої потужності.
Буданов зазначив, що пік ескалації завжди має два можливі шляхи розвитку: неминуча катастрофа або подальша розрядка. Він висловив сподівання, що ситуація з Польщею зрештою піде шляхом деескалації. Водночас українська сторона не планує діяти на випередження чи робити помилкові кроки, але будь-який прояв недружньої політики отримає відповідну реакцію. «Якщо ми визнаємо, що хтось робить незрілі кроки, нащо нам відповідати, робити хибні кроки наперед. Зроблять свій — побачимо, будемо відповідати. Мовчки сидіти ніхто не буде», — підкреслив він.
Напруженість у відносинах між Києвом та Варшавою зросла після того, як президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА». Це рішення викликало різку реакцію польського політикуму. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла, після чого розпочалися взаємні відмови української та польської сторін від державних нагород. Канцелярія Навроцького назвала створення Пантеону українських героїв «дією ескалаційного характеру».
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав не допустити подальшого загострення, але наголосив, що історичні питання мають бути предметом відвертого діалогу. Він повідомив, що Україна запропонувала кроки для деескалації конфлікту, однак Варшава очікує конкретних рішень щодо історичних суперечок. 4 липня Україна передала Польщі так званий «антикризовий пакет» пропозицій для врегулювання дипломатичної суперечки, що виникла через питання історичної пам'яті.
Буданов нагадав, що останньою країною, яка намагалася поставити Україні ультиматум, була Російська Федерація. «Без образ до Польщі — але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли. Так, важко, погано, крові багато. Але навіть їхній ультиматум ми не прийняли. То чому хтось думає, що ми приймемо щось інше, від іншої сторони? Ультиматумом з нами розмовляти не треба», — наголосив він.
Історик та колишній голова Інституту національної пам'яті України Володимир В'ятрович застеріг, що «джина ненависті легко випустити, але заштовхати назад буде важко». Він зазначив, що указ Зеленського про присвоєння почесного найменування навряд чи став єдиною причиною загострення, але польський політикум використав його як привід для об'єднання навіть політичних опонентів у критиці України. В'ятрович також попередив, що у найгіршому разі напруженість може вилитися у погроми проти українців у Польщі, яких там проживає значна кількість.
На тлі цих подій українська влада закликає до зваженості та конструктивного діалогу, але водночас дає зрозуміти, що не поступиться під тиском. Подальший розвиток ситуації залежатиме від дій обох сторін у найближчі дні, особливо напередодні 11 липня.
