Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 21 липня оголосив про призначення Михайла Драпатого новим Головнокомандувачем Збройних Сил України. Це рішення стало несподіванкою для багатьох, хоча ім'я Драпатого давно фігурувало серед головних претендентів на цю посаду. Разом із ним буде оновлено конфігурацію Генерального штабу, до якої увійдуть Євгеній Хмара та Павло Паліса.

Зеленський подякував попередньому головнокомандувачу Олександру Сирському, який, за його словами, забезпечив результати України у захисті Києва, Харківській наступальній операції та Курській операції. «Значний шлях пройдено, захист України триває, і потрібне гідне ставлення до кожного воїна. Я вдячний Михайлу Драпатому за саме такий погляд», — написав президент.

Михайло Драпатий на своїй сторінці у Facebook подякував президенту за довіру, міністру оборони за підтримку, а Силам оборони за новий етап служби. Він запевнив, що працюватиме «відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу». Окремо він висловив вдячність Олександру Сирському за послідовну роботу зі зміцнення українського війська, зазначивши: «Я в ньому виріс».

Для багатьох військових Драпатий став командиром, який не сидить у штабах, а бере на себе найскладніші ділянки фронту. Саме тому його часто називають «пожежником фронту». Його кар'єра нерозривно пов'язана з найкритичнішими моментами російсько-української війни — від легендарного прориву на БМП у Маріуполі 2014 року до оборони Харківщини та керівництва найгарячішими напрямками під час повномасштабної війни.

Михайло Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Військову кар'єру обрав ще підлітком, вступивши до Харківського інституту танкових військ, який закінчив 2004 року лейтенантом. Служити почав у 72-й окремій механізованій бригаді в Білій Церкві — з'єднанні, з яким його доля переплітатиметься ще довгі роки, включно з найдраматичнішими епізодами війни.

Для широкої аудиторії ім'я Михайла Драпатого вперше пролунало 9 травня 2014 року. Тоді 31-річний майор командував 2-м механізованим батальйоном 72-ї бригади і отримав наказ прорватися до захопленого проросійськими бойовиками управління міліції у Маріуполі. Українська БМП буквально перелетіла через барикаду сепаратистів, і відео цього моменту миттєво стало одним із символів перших місяців війни на Донбасі.

У найважчі дні літа 2014 року Драпатий очолив прорив українських підрозділів з так званого Ізваринського котла. Його ударна група вивела з оточення близько 260 військовослужбовців і понад 30 одиниць техніки, подолавши з боями понад 160 кілометрів. Саме ця операція закріпила за ним репутацію командира, здатного знаходити вихід навіть у, здавалося б, безнадійних ситуаціях.

За бої 2014–2015 років Драпатий отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня, а згодом — II та I ступенів, що є рідкісним випадком, коли офіцер стає повним кавалером цієї нагороди всіх трьох ступенів. Також громадськість нагородила його недержавною відзнакою — орденом «Народного Героя України».

Після успішного прориву з Ізваринського котла Драпатий отримав звання підполковника та вступив до Національного університету оборони. Втім, невдовзі він перевівся на заочне навчання й повернувся на фронт начальником штабу 30-ї окремої механізованої бригади, обравши позивний «Рубін». Його підрозділ воював на Волноваському напрямку. У серпні 2016 року він очолив 58-му окрему мотопіхотну бригаду, яка вела бої під Авдіївкою, Ясинуватою та згодом на Бахмутській трасі. Під його командуванням бригада зміцнила українські позиції на одному з найважливіших напрямків Донбасу.

У 2021 році Драпатий закінчив Національний університет оборони України як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня підготовки. За це посол Великої Британії в Україні вручила йому Перехідний меч королеви Великої Британії — почесну відзнаку для найкращого слухача курсу. Після цього його призначили заступником командувача військ оперативного командування «Північ» з підготовки, а незадовго до повномасштабного вторгнення Росії він отримав звання бригадного генерала і став заступником командувача Об'єднаних сил ЗСУ з підготовки військ. Саме в цій ролі 24 лютого 2022 року він зустрів велику війну.

Після 2022 року логіка призначень Драпатого була простою: його стабільно кидали туди, де було найгарячіше. Спершу — південь. Навесні 2022-го він очолив оперативне угруповання військ «Південь» (пізніше — «Каховка», потім — «Кривий Ріг»), а восени його з'єднання увійшли до складу ОСУВ «Херсон» — угруповання, яке готувало і проводило Херсонську наступальну операцію, що завершилася звільненням обласного центру. Після цього Драпатий продовжував командувати херсонським напрямком аж до січня 2024 року. Далі була Харківщина, де він також відіграв ключову роль у стабілізації фронту.

Призначення Драпатого викликало широкий резонанс у суспільстві та військових колах. Багато хто порівнює його з Валерієм Залужним, який користувався величезною довірою українців. Чи зможе 43-річний генерал стати «новим Залужним» — покаже час, але його бойовий досвід та репутація командира, який не боїться найскладніших завдань, дають підстави для оптимізму.