Низка провідних західних медіа, зокрема Financial Times, Reuters, The Guardian, Politico, New York Times та Bloomberg, майже одностайно констатують, що остання зміна уряду в Україні є не стільки зміною прем'єр-міністра, скільки свідченням посилення ручного управління та концентрації влади навколо президента Володимира Зеленського. Журналісти наголошують, що такі кадрові пертурбації посеред літа викликають занепокоєння на Заході, який цінує прогнозованість та інституційну стабільність, особливо в умовах п'ятирічної виснажливої війни.
Видання Financial Times зазначає, що відставка Юлії Свириденко, яка протрималася на посаді прем'єр-міністра менш як рік, стала несподіванкою навіть для депутатів провладної партії «Слуга народу». Європейські дипломати, на яких посилається газета, вказують на імпульсивний характер ухвалення рішень в Офісі президента. Оглядачі підкреслюють, що часта зміна менеджерів у ключових міністерствах заважає довгостроковому плануванню, яке є критично важливим для країни, що веде війну.
У матеріалі DW нагадали, що Свириденко нещодавно допомогла Зеленському впоратися з наслідками найбільшого корупційного скандалу, пов'язаного зі схемою хабарів у державній атомній компанії «Енергоатом». За даними слідства, посадовці та підрядники вимагали хабарі у розмірі від 10% до 15% за контрактами на закупівлю, що призвело до відставки міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Цей скандал, за оцінками видання, став одним із тригерів для перестановок.
Reuters, аналізуючи ситуацію, відразу зазначає, що критики президента не бачать особливого сенсу в кадрових змінах, оскільки Зеленський так і не пояснив суспільству їхню мету. Видання підкреслює, що парламент фактично лише затверджує рішення, ухвалені на Банковій, а самі зміни не свідчать про новий політичний курс. Reuters цитує опозиційних депутатів, які говорять про відсутність прозорості та практику ротації одних і тих самих чиновників між різними посадами замість проведення глибоких реформ. Водночас видання визнає, що такі перестановки є одним із небагатьох політичних інструментів для реорганізації керівництва, яким Зеленський може скористатися в умовах воєнного стану, коли вибори заборонені.
Щодо безпосереднього тригера змін, думки західних оглядачів різняться. The Guardian подає перестановку не як ізольовану подію, а як частину більшого переформатування всієї вертикалі влади, пов'язуючи її із запланованими змінами у правоохоронній системі, дипломатичними перестановками та можливими кадровими рішеннями в інших державних структурах. Натомість Politico чітко вказує, що розслідування корупції спричинило несподівану перестановку, яку провів Зеленський. Звинувачення, висунуті антикорупційними органами проти посла України в США Ольги Стефанішиної, схоже, пришвидшили рішення про реорганізацію уряду. Як пояснив виданню один з українських чиновників, перестановка готувалася кілька місяців, а розслідування щодо Стефанішиної лише дало поштовх для її проведення зараз.
New York Times запропонувала ще один погляд, відзначивши, що політичні перестановки відбуваються після зміни ходу війни. Стратегія України щодо боротьби з використанням безпілотників як на передовій, так і для ураження цілей глибоко в Росії дає результати, і, можливо, Зеленський хоче посилити роботу в цьому напрямку. Bloomberg, цитуючи слова Зеленського, пише, що підготовка до зими, ймовірно, була однією з причин змін у керівництві, оскільки енергетична та теплоенергетична інфраструктура України залишається вразливою до ударів російських балістичних ракет. Видання зазначає, що і новий прем'єр-міністр, і його попередник мають великий досвід роботи в енергетичному секторі, що пояснює, чому вони стали головними претендентами на посаду.
Bloomberg також критично оцінює роботу уряду Свириденко за минулий рік, зазначаючи, що вона здебільшого уникала різкої критики, але не змогла провести жодних серйозних реформ, зосередившись на соціальних ініціативах, таких як одноразова виплата 1000 гривень більшості українців для допомоги домогосподарствам пережити зиму. Видання припускає, що Свириденко можуть призначити послом України в США, оскільки зв'язки між Києвом і Вашингтоном покращуються після того, як президент Дональд Трамп погодився дозволити Україні виробляти всередині країни ракети ППО Patriot. Загалом західні медіа сходяться на думці, що українська модель управління потребує більшої прозорості та інституційної стабільності, особливо в умовах війни.



