Уряд закликають терміново підтримати металургію після удару по «Запоріжсталі»
Після ракетного удару по «Запоріжсталі» українська металургія опинилася на межі критичної точки. Нардеп Муса Магомедов закликає Кабмін до термінових рішень, інакше до весни Україна може втратити галузь.
Російські війська знову завдали ракетного удару по металургійному комбінату «Запоріжсталь», що поставило українську гірничо-металургійну галузь на межу виживання. На тлі обстрілів, блокування портів, подорожчання залізничної логістики та нових обмежень на експорт галузь потребує негайних рішень уряду, інакше до весни Україна може залишитися без металургії.
Про це заявив голова підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Муса Магомедов. За його словами, під час атаки 27 серпня у підприємство влучило п’ять ракет. «Запоріжсталь» була змушена зупинити роботу ще після попереднього удару, і тепер строки відновлення виробництва залишаються невідомими.
«До весни Україна може залишитися без металургії. Це реальна перспектива, якщо уряд терміново не почне діяти», — наголосив нардеп. Він підкреслив, що російські обстріли є лише однією з проблем, які одночасно тиснуть на гірничо-металургійний комплекс.
Через блокування портів Великої Одеси зупинився видобуток на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. За оцінками Магомедова, виробництво інших криворізьких ГЗК за підсумками серпня може бути приблизно на 30% нижчим за середньорічний рівень 2025 року. При цьому повноцінної альтернативи морській логістиці для великих обсягів руди та металопродукції немає.
Додатковим фактором стало підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці» на 30%. Частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції вже зросла у 2–3 рази. «Підприємства після кількох років війни практично вичерпали внутрішні резерви й не можуть безкінечно перекладати на себе нові витрати», — зазначив він.
Серед інших ризиків Магомедов назвав механізм екомита CBAM, який може додати українським виробникам 50–100 євро витрат на тонну сталі. Також нові європейські квоти: доступна для металургів квота може становити близько 1,05 млн тонн на рік, що на 60% менше фактичного експорту української сталі до ЄС у 2025 році. Потенційні втрати він оцінює приблизно у 1 млрд доларів експорту та понад 17 млрд грн бюджетних надходжень.
Магомедов наголосив, що сукупність цих факторів створює загрозу вже не окремим підприємствам, а всій галузі. «Якщо одночасно дорожчає логістика, закриваються експортні можливості, вводяться нові обмеження, а підприємства ще й щодня перебувають під російськими ударами — скоро підтримувати буде просто нікого», — заявив він. За його словами, ситуація критична і потребує не нарад, а комплексу конкретних рішень Кабміну.
Питання стану гірничо-металургійного комплексу вже обговорювалося на засіданні профільного комітету за участю уряду. Наступне обговорення має відбутися на нараді у прем’єр-міністра. Нардеп підкреслив, що збереження металургії має значення для всієї економіки, оскільки галузь забезпечує робочі місця, експорт, валютну виручку, податки та економічну основу промислових міст. «Бо навесні може виявитися, що рятувати вже нічого», — підсумував він.
За п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн (6,2 млрд доларів). За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Однак у разі постійного зростання тарифів державних монополій, передусім вантажного тарифу «Укрзалізниці», та подальшого блокування портів бюджет ризикує втратити це джерело прибутку.
