Рада втретє спробує затвердити експертну групу для конкурсу в Рахункову палату
Верховна Рада найближчим часом утретє голосуватиме за створення дорадчої групи експертів, яка має провести конкурс на посади членів Рахункової палати. Оновлений список кандидатів викликає питання щодо відповідності вимогам і потенційного політичного впливу.
Верховна Рада найближчим часом знову спробує проголосувати за формування дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка має провести конкурс на посади членів Рахункової палати. Це вже третя спроба парламенту ухвалити відповідне рішення. Наразі Рахункова палата працює в обмеженому складі — вакантними залишаються більше половини посад.
Конкурс стартував після ухвалення нового закону про реформу органу в грудні 2024 року. Однак із червня 2025 року Верховна Рада не може проголосувати за створення дорадчої групи експертів. Питання стоїть гостро, адже йдеться не лише про кадрове оновлення Рахункової палати, а й про виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, що є умовою надання фінансової допомоги.
Порівняно з попереднім поданням оновлений перелік кандидатів суттєво змінився. До нього увійшли п’ятеро нових претендентів: Гліб Вишлінський — виконавчий директор громадської організації «Центр економічної стратегії»; Андрій Жупанин — колишній народний депутат України IX скликання, який обіймав посаду заступника голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг; Тетяна Каменська — голова Аудиторської палати України, професорка кафедри обліку, аудиту та оподаткування Національної академії статистики, обліку та аудиту; Микола Марченко — перший заступник керівника секретаріату депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»; Наталія Пашук — помічниця-консультантка народного депутата України.
Єдиною кандидаткою, яка залишилася в переліку з попереднього подання, є Мирослава Масляк — старша викладачка Харківського національного економічного університету та помічниця-консультантка народного депутата України. Під час обох попередніх рейтингових голосувань її кандидатура не набрала необхідної кількості голосів народних депутатів.
Верховна Рада має обрати трьох кандидатів серед запропонованих і проголосувати за створення дорадчої групи експертів. Окрім українських фахівців, до неї увійдуть троє міжнародних експертів.
Закон висуває низку вимог до експертів, які обиратимуть членів Рахункової палати. Насамперед — мати досвід роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років і бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Щодо деяких кандидатів виникають питання, чи відповідають вони цим вимогам.
Зокрема, у 2024 році журналісти з’ясували, що Андрій Жупанин під час повномасштабної війни регулярно виїжджав за кордон на навчання до Лондонської бізнес-школи та відпочинок з дружиною, в тому числі під час пленарних засідань Ради та голосувань. Сам Жупанин пояснював поїздки роботою по лінії групи дружби між парламентами України та Великої Британії або перебуванням у відпустці. Депутати не мають права виїжджати за кордон з інших причин, окрім робочих. Втім журналістам не вдалося знайти жодних підтверджень робочих зустрічей Жупанина в той період.
Також у 2024 році за результатами повної перевірки декларації Андрія Жупанина за 2023 рік НАЗК засумнівалося в наданих кандидатом поясненнях щодо походження задекларованих активів дружини — 1 500 000 грн, 182 000 доларів, 195 000 євро і 130 000 фунтів стерлінгів у готівці. Дружина пояснила, що це заощадження від підприємницької діяльності батька. Крім того, у тій же декларації НАЗК зафіксувало зазначення кандидатом неточних відомостей, але через незначну суму ознак правопорушень не було встановлено. З огляду на це є сумніви щодо відповідності кандидата вимогам щодо бездоганної ділової репутації та високих моральних якостей.
Аналогічні сумніви є і щодо Тетяни Каменської. У липні 2021 року в медіа опублікували розслідування про кандидатку, її активи та вплив на аудиторське самоврядування. Зокрема, автор матеріалу стверджував, що Каменська, одночасно обіймаючи посади голови Аудиторської палати та голови комісії із сертифікації аудиторів, могла використовувати суттєве збільшення кількості виданих сертифікатів для забезпечення власної підтримки під час переобрання на посаду голови Палати. Водночас журналісти не надали чітких підтверджень своїх підозр.
Крім того, у публікації йшлося про придбання Каменською приватного будинку та земельної ділянки в селі Бобриця поблизу Києва. За твердженням автора, вона придбала будинок за 702 тис. грн, коли його ринкова вартість нібито перевищувала 8 млн грн. Примітно, що замість звернення до суду з позовом про спростування цих звинувачень кандидатка подала скаргу до ГО «Комісія журналістської етики», яка, серед іншого, не виключила можливості заниження зазначеної в публікації вартості земельної ділянки. Водночас Комісія виявила порушення кількох журналістських стандартів у матеріалі, зокрема щодо балансу думок і відокремлення фактів від суджень.
З оновленого переліку кандидатів до дорадчої групи експертів ще більше прослідковується намір парламентарів включити туди пов’язаних з ними осіб. Щонайменше двоє кандидаток — Наталія Пашук та Мирослава Масляк — є чинними помічницями-консультантками народних депутатів. При цьому Масляк є помічницею голови підкомітету парламенту з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати. Пов’язаний з провладною партією через роботу в секретаріаті її фракції й Микола Марченко. Також, згідно з відомостями з декларацій кандидата, він та його дружина протягом кількох років не декларували належні їм корпоративні права, хоча вони були набуті раніше.
Попри те, що закон не містить прямих обмежень для помічників народних депутатів чи працівників секретаріатів фракцій політичних партій, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір.
Серед списку є кандидат, до якого не має подібних застережень — це Гліб Вишлінський. Водночас він володіє досвідом, що може бути релевантним при оцінці кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності.
3
