Перший місяць Хмари в Міноборони: галузь чекає ТТХ-закупівель і профільного заступника з ОПК
Оборонна промисловість підбиває перші підсумки роботи Євгенія Хмари на чолі Міноборони. Призначення Ганни Гвоздяр заступницею з питань ОПК називають позитивним сигналом, але ринок наполягає на переході до закупівель за тактико-технічними характеристиками та чітких вимірюваних цілях на кінець року.
Оборонна промисловість України підбиває перші підсумки роботи Євгенія Хмари на посаді міністра оборони. Він обійняв цю посаду 19 серпня, а разом із періодом тимчасового виконання обов’язків його термін триває вже майже два місяці. За цей час галузь встигла сформувати попередні враження та окреслити очікування від нового керівництва Міноборони.
Одним із ключових позитивних кадрових рішень ринок називає призначення Ганни Гвоздяр окремою заступницею міністра з питань оборонно-промислового комплексу. Виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко зазначає, що Гвоздяр добре знає ринок, виробників і проблеми їхньої взаємодії з державою, тому для галузі це хороший сигнал. Сергій Гончаров, CEO Національної асоціації оборонної промисловості України, також підкреслює важливість цього призначення. За його словами, без профільного заступника міністра не було координуючої ролі серед структурних підрозділів міністерства, а отже, і розуміння галузі, з ким говорити. Раніше ці питання «скидували» на першого заступника міністра оборони, що, на думку Гончарова, не є продуктивним.
Ще один важливий сигнал від нового керівництва — зміна підходу до комунікації з ринком. Ігор Федірко нагадує, що попередня команда надмірно централізувала діалог з оборонною індустрією: міністерство намагалося самостійно комунікувати з усім ринком, а роль профільних асоціацій як консолідованого голосу виробників часто недооцінювалася. Хмара від самого початку відновив нормальний діалог з асоціаціями та ринком загалом, і за це йому вдячні.
Попри позитивні зрушення, галузь наполягає на системних змінах у закупівлях. Ринок вимагає переходу до закупівель за тактико-технічними характеристиками замість придбання конкретних назв виробів. При цьому ТТХ мають формуватися колегіально з кількома виробниками, а не під один конкретний зразок. Це дозволило б масштабувати найефективніші рішення, прискорити тестування, кодифікацію та закупівлі, активніше впроваджувати наземні роботизовані комплекси й загалом нові технології, а також системно опрацьовувати зворотний зв’язок від бригад.
Водночас частина галузі побоюється, що Хмарі буде складно продовжити масштабну трансформацію, розпочату Михайлом Федоровим, через брак часу на підготовку до такого завдання. Федірко зазначає, що менше ніж 60 днів на посаді — об’єктивно надто короткий строк, щоб остаточно оцінювати ефективність роботи такої великої системи. Поки видно лише перші призначення, а значна частина команди залишається попередньою. На змістовні підсумки можна очікувати після перших ста днів.
Індустрії досі не вистачає розуміння, які саме 5–10 вимірюваних цілей ставить перед собою міністерство до кінця року і за якими показниками оцінюватиме результат. Сергій Гончаров також наголошує на відсутності повної зміни всієї команди та чергового функціонального аудиту, щоб розібратися, хто ці люди і чим вони займаються. Частину команди залишили на рівні заступників міністра.
Вікторія Кульчицька, комерційна директорка виробника дронів Trypillian, закликає з повагою ставитися до військового досвіду Хмари та відповідальності, яку він узяв на себе. Вона наголошує, що люди, які приходять на такі посади з безпосереднім досвідом війни, розуміють потреби військових і ціну рішень, що ухвалюються на рівні міністерства. Водночас, на її думку, для оборонної індустрії значно важливіше, щоб позитивні системні зміни не залежали від конкретного прізвища міністра. Те, що працює і дає результат для війська, має продовжуватися, а те, що потребує вдосконалення, — змінюватися на основі зворотного зв’язку від військових і виробників.
Юрій Гуменчук, CEO оборонної компанії Trident Group, зауважує, що говорити про помітні зміни ще рано. Ряд процесів продовжують йти в плановому режимі, тому навіть якщо щось змінюється, то це радше інерція, аніж активні дії нового міністра. Однією з основних причин заміни міністра було розблокування процесів старої системи, які почав зупиняти Федоров. На думку Гуменчука, частина цих процесів справді почала розблоковуватись, але це не структурні зміни, які можна побачити неозброєним оком, а точкові вирішення.
Попри різні оцінки, галузь сходиться на тому, що тиск на нового міністра лише зростатиме, зокрема через постійні порівняння з його популярним попередником. Хмарі доведеться не просто зберегти темп, а й підвищити стандарти роботи міністерства. Це складне завдання, але в оборонній промисловості висловлюють сподівання, що йому вдасться його виконати.
