Командування Сил логістики Збройних сил України виступило з публічною заявою, в якій підтримало головнокомандувача Олександра Сирського та констатувало суттєве погіршення матеріально-технічного забезпечення армії в першому півріччі 2026 року. Речник командування підполковник Валерій Шершень наголосив, що ситуацію «врятувало» своєчасне втручання Верховного головнокомандувача, який сприяв відставці міністра оборони Михайла Федорова, намагаючись подолати бюрократичну тяганину.
За словами Шершня, система забезпечення ЗСУ «втрачає запас стійкості», а поточні потреби дедалі частіше покривають за рахунок накопичених резервів або коштів з інших критичних напрямів. Він зазначив, що укладені контракти та проведені тендери ще не означають фактичного надходження техніки, пального та майна до підрозділів. Рішення щодо фінансування, партнерської допомоги та невідкладних закупівель ухвалюють надто повільно, а зворотний зв'язок із фронту не завжди враховують під час укладання контрактів. Через це, за його твердженням, до війська може надходити майно сумнівної ефективності.
Окрему увагу речник приділив проблемам із пальним. Він повідомив, що виділеного фінансування виявилося недостатньо, а додаткові кошти своєчасно не надали, попри неодноразові звернення військового командування до Міноборони. Певний час угруповання військ забезпечували пальним за рахунок раніше накопичених запасів, а після їх скорочення дефіцит почали компенсувати коштами, призначеними для закупівлі озброєння та військової техніки. «Перехідні запаси потрібні для того, щоб система витримувала форс-мажорні обставини війни: перебої та різке зростання споживання. Коли ними закривають планову щоденну потребу, резерв перестає бути резервом», — наголосив Шершень.
У заяві також ідеться про ризики із забезпеченням військових зимовим речовим майном. За словами Шершня, початкового фінансування не вистачало на зимові куртки й штани, бронежилети, бронекостюми та хімічні грілки. На закупівлях вдалося заощадити кошти, однак рішення про їх використання для невідкладного замовлення зимового майна затягнулося. Він наголосив, що виробництво та постачання спорядження потребують часу, а затримки влітку скорочують можливості підготуватися до зими.
Як приклад розриву між оголошеними закупівлями та фактичним забезпеченням війська Шершень навів закупівлю 5 тисяч пікапів, яку Міноборони анонсувало у травні. За його словами, більшість автомобілів, щодо яких уклали контракти або розпочали закупівельні процедури, досі не надійшла до ЗСУ, а основні поставки очікуються наприкінці осені та на початку зими. Він зазначив, що оцінювати потрібно не лише закупівельну ціну автівок, а й надійність шасі, доступність запчастин, сервісної мережі та придатність техніки до роботи у фронтових умовах.
Шершень також розкритикував систему контролю якості закупівель і відповідальність постачальників. За його словами, пропозиції щодо посилення штрафів за порушення під час постачання продуктів харчування реалізували лише частково, а ЗСУ не отримують інформації про застосування санкцій за рекламаціями. Він стверджує, що з компаніями, які раніше зривали поставки, продовжують укладати контракти. Також у заяві йдеться про тенденцію до монополізації: за наведеними даними, 52% фінансового ресурсу на продовольче забезпечення припало на 11 компаній.
Окремо речник заявив про проблеми із закупівлею одноразових протитанкових гранатометів РПГ-75М. За його словами, попри неодноразові звернення до Міноборони та Агенції оборонних закупівель із застереженнями щодо якості цих боєприпасів, реакції не було. Шершень стверджує, що Агенція оборонних закупівель придбала найдешевші й найменш ефективні постріли, а частину виробів 1980-х років випуску після заміни тари та зовнішньої обробки представила як такі, що відповідають вимогам контракту. За його словами, понад 70% відгуків із фронту щодо пострілів 1984 року виробництва були негативними, однак їхнє постачання продовжилося.
Ще один блок заяви стосується міжнародної військової допомоги. Шершень повідомив, що від початку 2026 року центральні служби забезпечення не мали річних доручень міністра, необхідних для укладання безоплатних контрактів із партнерами та підписання документів кінцевого споживача. Через це, за його словами, затримується передача інженерної техніки, генераторів, навантажувачів, приладів нічного бачення, тактичного одягу та іншого майна.
Речник Командування Сил логістики наголосив, що проблема полягає не лише в роботі окремих виконавців, а й у самій системі розподілу повноважень. За його словами, Сили логістики формують потреби й технічні вимоги, організовують зберігання, ремонт, транспортування та розподіл майна, однак ключові рішення щодо фінансування, закупівель, контрактів, штрафів, делегування повноважень і прийняття партнерської допомоги ухвалює Міноборони. Цей процес, як він стверджує, часто є затяжним і подекуди нелогічним.
За попередніми оцінками, до кінця року на основні напрями матеріально-технічного забезпечення додатково потрібно майже 37 млрд гривень, ще понад 16 млрд — на ремонт озброєння і військової техніки та закупівлю запчастин. У заяві підкреслюється, що наприкінці 2025 року Міноборони повідомляло про завчасно сформовані запаси, намір укласти понад 80% контрактів на забезпечення та поширити систему DOT-Chain на пальне, речове майно й інші тилові потреби. Однак у першому півріччі 2026 року система зіткнулася з дефіцитом фінансування, виснаженням запасів, неритмічним постачанням, бюрократичними затримками та проблемами з контролем якості.



