Європарламент ухвалив комплексну резолюцію щодо прогресу України на шляху до Європейського Союзу, яка, окрім позитивних оцінок реформ, містить критику на адресу президента Володимира Зеленського. Йдеться про рішення перейменувати елітний військовий підрозділ Сил спеціальних операцій Збройних сил України на честь героїв Української повстанської армії.
Документ підтримали 460 євродепутатів, 136 проголосували проти, ще 59 утрималися. Резолюція не має обов'язкової юридичної сили, однак вона відображає позицію значної частини європейського політикуму щодо чутливих історичних питань у відносинах між Україною та Польщею.
У тексті резолюції євродепутати висловили жаль через те, що під час перейменування підрозділу не були враховані почуття та скорбота польської сторони. Вони вважають це рішення таким, що підриває добросусідські відносини, і закликають до деескалації та поновлення щирих зусиль, спрямованих на примирення між двома країнами.
Поправку з критикою ініціювали польські євродепутати від Європейської народної партії. Як повідомляє RMF24, остаточне формулювання стало результатом переговорів, які очолював польський депутат Анджей Галіцький, узгодивши текст із доповідачем звіту, німецьким євродепутатом Міхаелем Галером. Варто зазначити, що депутати від правоконсервативної партії «Право і справедливість» пропонували жорсткіші формулювання, зокрема пов'язати вступ України до ЄС із вирішенням історичних суперечок щодо подій на Волині, але підтримку отримав саме компромісний варіант.
Конфлікт навколо назви підрозділу виник наприкінці травня, коли президент Зеленський присвоїв Незалежному центру спеціальних операцій ССО ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення викликало різку реакцію у Варшаві, де тема Української повстанської армії залишається надзвичайно чутливою через події Другої світової війни, зокрема Волинську трагедію. Водночас в Україні бійців УПА значна частина суспільства вважає героями за їхню боротьбу проти радянської влади та нацистської Німеччини.
Попри критику з боку окремих євродепутатів, загальний тон резолюції щодо України залишається позитивним. У документі вітається відкриття першого переговорного кластера та висловлюється сподівання на швидке відкриття наступних. Європарламентарі відзначили зусилля України зі зміцнення демократичних інституцій під час війни, прогрес у судовій реформі та боротьбі з корупцією, закликавши продовжувати ці процеси.
Окрему увагу в резолюції приділено питанню майбутніх повоєнних виборів. Євродепутати наголосили на важливості того, щоб вони проводилися через достатній час після скасування воєнного стану, аби відповідати стандартам вільних і чесних виборів. Водночас вони розкритикували заклики з боку США проводити вибори під час війни.
Доповідач звіту Міхаель Галер після голосування заявив, що з моменту початку європейського шляху України у 2014 році країна зазнала глибоких змін на краще, а агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес. Він наголосив, що для подальшого просування до ЄС Києву необхідно продовжувати судові реформи та гарантувати безперешкодну роботу антикорупційних інституцій.
Поза тим, депутат Європарламенту від польської опозиційної партії «Право і справедливість» Пйотр Мюллер повідомив, що його група подала пропозицію щодо проведення окремих дебатів і ухвалення резолюції, присвяченої вшануванню жертв так званого «геноциду УПА». Це свідчить про те, що історичні питання залишатимуться предметом дискусій у контексті євроінтеграції України.
Резолюція Європарламенту також наголошує на необхідності підтримати Україну в момент, коли вона перехоплює ініціативу на полі бою, та посилити тиск на військову машину Росії. Євродепутати закликали країни-члени ЄС зважати на динаміку процесів у країнах-кандидатах і на спроби Росії підірвати громадську підтримку вступу до Євросоюзу.
