Сухомлин: Україна готується до найважчої зими, Київ залишається найслабшою ланкою
Ексочільник Держагентства з відновлення Сергій Сухомлин розповів про підготовку до опалювального сезону, фізичний захист енергооб'єктів та ризики для Києва, де виконання планів стійкості становить лише 40%.
Україна готується до найважчої зими в своїй історії, і ключовим фактором проходження опалювального сезону стане виконання планів стійкості, затверджених РНБО та Кабінетом міністрів. Про це в інтерв'ю розповів колишній голова Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, який залишив посаду у вересні після заяви про відставку, поданої ще влітку.
За його словами, найкращий сценарій зими залежить від двох факторів — теплої погоди та неточності російських ударів. Водночас минулий досвід показав, що фізичний захист енергооб'єктів працює: в Одесі численні влучання в 110-і трансформатори, захист яких збудували взимку, не зупинили їхню роботу, а одна з підстанцій у прифронтовій області витримала понад 60 прямих влучань без знищення трансформаторів.
Сухомлин нагадав, що будівництво понад 120 захисних споруд розпочали в листопаді, а до квітня виконали 95% робіт. У Донецькій та Херсонській областях через безпекову ситуацію рівень захисту довелося змінити на «1+». Агентство напрацювало 16 типових проєктів захисту об'єктів критичної інфраструктури, які Кабмін затвердив, щоб громади могли застосовувати перевірені рішення без витрат часу на власні розробки.
Плани стійкості мають чотири напрями: резервне живлення для лікарень, водоканалів і ТЕЦ, децентралізована генерація електроенергії, децентралізована теплова генерація та фізичний захист. За словами Сухомлина, деяким громадам бракує 20–30% необхідних генераторів. Для Харкова разом із метро потреба в децентралізованій генерації становить 105–107 мегаватів, і хоча зробити місто повноцінним енергоостровом неможливо, ця потужність суттєво зменшить навантаження під час знеструмлень.
Окрема проблема — теплопостачання. У Сумах ТЕЦ забезпечує теплом 30–40% міста, і на випадок її знищення потрібні блочно-модульні котельні та перепідключення мереж. Українські системи теплопостачання переважно побудовані за радянських часів, відтоді споживання тепла значно зменшилося, тож у містах є резерви — іноді достатньо перепідключення, а не будівництва нових об'єктів.
Найслабшою ланкою залишається Київ, де готовність до зими за критеріями планів стійкості оцінювали лише в 1,8%, а виконання планів становить 40% проти 69% в інших регіонах. Сухомлин, який двічі обирався мером Житомира і запроваджував там газопоршневі станції та сонячні панелі, наголошує на важливості енергетичної децентралізації у великих містах. Він публічно критикував відновлення київських ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, вважаючи такий підхід неефективним.
Попри складнощі, Сухомлин вказує на позитивні приклади: Херсонська, Харківська, Запорізька області та сам Харків пройшли минулу зиму в умовах постійних обстрілів, а велика ТЕЦ у Сумах вистояла під десятками ударів КАБів і «Шахедів». Це дає надію, що за умови виконання всіх програм стійкості опалювальний сезон вдасться пройти без заморожених кварталів.
8
