Російські удари зупинили заводи, що давали 90% української сталі
Балістичні ракети РФ вивели з ладу три найбільші металургійні підприємства України, які разом забезпечували близько 90% виробництва сталі. Пошкоджено доменні печі, виробництво зупинено.
Російські балістичні ракети вивели з ладу три найбільші металургійні підприємства України. Заводи, які разом забезпечували близько 90% виробництва сталі в країні, наразі простоюють. Про це повідомляє Financial Times.
За даними видання, удари були завдані на початку вересня. Внаслідок атак пошкоджено доменні печі трьох найбільших металургійних підприємств. Саме ці потужності були основою української металургії, і їхнє зупинення означає фактичну паралізацію галузі.
Металургія традиційно є однією з ключових експортних галузей України, що формує значну частину валютних надходжень і забезпечує робочі місця в промислових регіонах. Зупинка заводів, які виробляли левову частку сталі, створює додатковий тиск на економіку, яка й без того зазнає втрат через повномасштабну війну.
Пошкодження доменних печей є особливо критичним, оскільки це обладнання потребує тривалого та дорогого відновлення. Навіть після припинення обстрілів повернення до попередніх обсягів виробництва може зайняти місяці, а в окремих випадках — роки.
Удари по металургійних підприємствах є частиною ширшої кампанії Росії проти української промисловості та інфраструктури. Раніше російські сили неодноразово атакували об'єкти енергетики, порти та логістичні вузли, намагаючись підірвати економічний потенціал країни.
Ситуація в металургійному секторі також пов'язана з проблемами морського експорту. Через російські атаки на цивільне судноплавство та портову інфраструктуру суттєво скоротилася робота портів Одеси, Чорноморська та Південного. В Українській портовій асоціації наголошують, що подальше блокування морського коридору може негативно вплинути не лише на українську економіку, а й на світовий ринок.
На тлі цих подій Європейський Союз виступив за запровадження мораторію на військові дії у Чорному морі, що, на думку Брюсселя, сприяло б безпечному експорту українського зерна. Водночас Туреччина розробила власну пропозицію щодо виходу з кризи в Чорному морі та передала її Україні й Росії. Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара чекає на відповідь сторін, і нагадав про зернову угоду 2022 року, яка передбачала розблокування українських портів.
За словами турецького дипломата, якщо зерно, зібране з полів, не потрапить на світові ринки, у багатьох країнах виникнуть проблеми з продовольчою безпекою. Він зауважив, що Київ і Москва мають вибір між продовженням війни та пошуком компромісу, але деталей запропонованих заходів не розкрив.
Таким чином, зупинка металургійних заводів є не лише ударом по українській промисловості, а й черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на глобальні ринки — від сталі до продовольства. Відновлення виробництва залежатиме як від безпекової ситуації, так і від здатності України підтримувати експортні логістичні шляхи.
