На фронті загинув Олексій Юков — керівник пошукового загону «Плацдарм», який повертав додому тіла загиблих українських військових. Він отримав смертельне поранення під час ексгумації тіл загиблих захисників.
Про втрату стало відомо 5 серпня. Юков був уродженцем Донеччини. Його команда займалася пошуком тіл загиблих ще з часів антитерористичної операції. За роки роботи загін «Плацдарм» брав участь у пошукових заходах у місцях боїв і повернув багатьом родинам можливість попрощатися зі своїми рідними, які загинули, захищаючи Україну.
За повідомленнями медіа, поранення Юков дістав безпосередньо під час ексгумаційних робіт. На момент загибелі він виконував завдання з пошуку та повернення тіл полеглих військовослужбовців. Обставини трагедії наразі не уточнюються.
Олексій Юков став відомим завдяки своїй багаторічній роботі з пошуку тіл загиблих українських воїнів. Ще з часів АТО він разом зі своєю командою виїжджав на місця боїв, проводив розкопки та ексгумації, допомагав встановлювати особи загиблих і передавав знайдені рештки відповідним службам. Його робота давала змогу родинам загиблих отримати звістку про рідних, ідентифікувати їх і поховати з почестями.
Пошук та ексгумація тіл загиблих — це складна і небезпечна справа, яка потребує не лише фізичної витривалості, а й уважності та обережності. Такі роботи часто проводяться на територіях, які були під обстрілами або залишилися замінованими. Для пошуковців кожен виїзд може стати останнім, і трагедія Олексія Юкова це підтвердила.
Пошукова група «Плацдарм» працювала у складних умовах, часто поблизу лінії фронту. Пошуковці виконують свої завдання на територіях, де після боїв залишаються вибухонебезпечні предмети, а доступ до окремих районів обмежений. Загибель керівника загону знову нагадала про небезпеку, з якою щодня стикаються ті, хто повертає тіла загиблих з війни.
Після початку повномасштабного вторгнення значення такої роботи лише зросло. Щодня в зоні бойових дій можуть залишатися тіла військових, яких неможливо одразу евакуювати. Завдання пошукових загонів — знайти рештки, зафіксувати всі необхідні деталі та передати їх для ідентифікації, щоб родини могли отримати бодай якусь відповідь про долю своїх близьких. Це особливо важливо на тлі великої кількості зниклих безвісти — кожна родина має право знати правду про свого захисника.
Для багатьох українських родин, які втратили зв'язок із близькими на війні, пошуковці є тими, хто може допомогти дізнатися правду. Повернення тіла означає, що людина перестає бути зниклою безвісти, а її родина отримує можливість попрощатися. Цю роботу рідко помічають, але саме вона повертає гідність загиблим і дає сили жити тим, хто чекає.
Юков був героєм проєкту hromadske. Його історію розповідали в межах проєкту про людей, які присвятили себе поверненню тіл загиблих українських військових та пошуку зниклих безвісти. Він став відомим широкому загалу задовго до повномасштабного вторгнення.
Звістка про загибель Олексія Юкова викликала співчуття серед волонтерів, військових і журналістів, які знали його особисто. Він належав до тих людей, які виконували одну з найважчих місій війни — повертали тіла захисників, щоб родини могли попрощатися та поховати їх на рідній землі.
Олексій Юков загинув, роблячи те, чому присвятив понад десять років свого життя. Його справа тривала навіть у найзапекліші періоди бойових дій, а втрата такого пошуковця є болючим ударом для всієї волонтерської спільноти.
