Замовлення з-за кордону можуть подорожчати: як працюватиме новий ПДВ
Пільгу до €150 хочуть прибрати для комерційних покупок, але не для всіх посилок. Пояснюємо, коли можуть стартувати зміни і чому уряд поспішає.
Якщо ви замовляєте телефонний чохол, одяг або побутову дрібницю на закордонному маркетплейсі, сьогодні головний податковий рубіж — €150. Дешевша комерційна посилка не обкладається ПДВ. Уряд хоче прибрати цей поріг і нараховувати 20% податку з першого євро. Але є важливе уточнення: нові правила ще не діють і, за планом Мінфіну, не запрацюють раніше 1 січня 2027 року.
Чому про це заговорили саме зараз? Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Верховна Рада має ухвалити закон до жовтня. Скасування пільги входить до умов макрофінансової допомоги Європейського Союзу. Марченко назвав під ризиком суму близько €4 млрд. У документах Єврокомісії другий транш зазначений як орієнтовні €3,7 млрд — тобто міністр округлив цифру.
Механіка майбутньої покупки має бути простішою, ніж може здатися. Якщо великий маркетплейс підключений до нової системи, він одразу додає український ПДВ до ціни. Ви бачите повну суму на екрані й платите її під час замовлення. Далі інформація про сплату податку передається до української системи, щоб посилка не проходила окреме ручне нарахування ПДВ після прибуття.
Це стосується саме комерційних товарів. Якщо родич або знайомий за кордоном надсилає вам некомерційний подарунок, правила інші. Мінфін планує зберегти звільнення від ПДВ для приватних відправлень між фізичними особами до €45. Не планують скасовувати й ліміт €150 для несупроводжуваного багажу. Тому фраза «податок на всі посилки» описує реформу неточно.
Уряд пояснює зміни конкуренцією. Український магазин або виробник сплачує ПДВ і включає його у внутрішню ціну. Закордонний продавець при посилці до €150 нині може уникнути такого навантаження. За даними Мінфіну, у 2025 році міжнародні поштові й експрес-відправлення мали загальну вартість 167,3 млрд грн, а 92,9 млрд грн із цієї суми не оподатковувалися через пільгу.
За перші сім місяців 2026 року загальна вартість таких відправлень уже становила 136,3 млрд грн. Неоподаткована частина — 56,8 млрд грн, або 42%. Мінфін очікує, що новий режим дасть бюджету приблизно 10 млрд грн додатково. Відомство пов’язує ці гроші з фінансуванням потреб оборони.
У парламенті вже є два документи. Законопроєкт №15112-д змінює правила ПДВ в електронній торгівлі. Законопроєкт №15460 має налаштувати митні процедури для поштових та експрес-відправлень. 26 серпня профільний комітет знову рекомендував основний документ до ухвалення, але остаточне рішення залишається за Верховною Радою.
Навіть після голосування потрібен час для технічної підготовки маркетплейсів, поштових операторів та митниці. Тому до кінця 2026 року ключове питання — не «скільки доплатити за посилку сьогодні», а коли саме парламент ухвалить закон і яку дату запуску запишуть у фінальній версії. Від цього рішення залежатимуть і правила для покупців, і виконання однієї з умов наступної виплати ЄС.
