Росія змінила тактику атак на Київ: запускає реактивні БпЛА дрібними хвилями
Російські війська змінили тактику повітряних атак на Київ, запускаючи реактивні безпілотники невеликими групами. У Центрі протидії дезінформації пояснили мету таких дій.
Російські окупанти останнім часом змінили тактику повітряних атак, зокрема на Київ. Замість масованих хвиль вони почали запускати реактивні безпілотники невеликими групами. У Центрі протидії дезінформації пояснили, що такий підхід має на меті виснажити українську протиповітряну оборону та ускладнити роботу мобільних вогневих груп.
Нова тактика передбачає використання реактивних БпЛА, які мають значно вищу швидкість порівняно зі звичайними дронами. За даними фахівців, такі апарати здатні розвивати швидкість понад 400-450 кілометрів на годину, що робить їх складнішими цілями для перехоплення. Водночас радіоелектронна боротьба проти їхньої навігації залишається ефективною так само, як і проти звичайних дронів.
Окремо експерти звертають увагу на те, що Росія постійно вдосконалює свої засоби ураження. Зокрема, противник збільшує кількість каналів у навігаційних антенах БпЛА, використовує оптоволоконні дрони та розвиває автоматичне донаведення за допомогою штучного інтелекту. За інформацією компанії Contra-Drone, росіяни вже закупили в Китаї великі партії 20-канальних систем навігації для «Шахедів», тоді як на початку повномасштабної війни використовувалися звичайні GPS-антени, які легко придушувалися електронним шумом.
Співзасновник Contra-Drone Тимофій Юрков пояснює, що перші CRPA-антени були чотиримодульними, потім з'явилися восьмиканальні, 12-канальні та 16-канальні системи. Тепер Росія перейшла на 20-канальні, що безпосередньо впливає на побудову захисту навколо енергетичних об'єктів. Для протидії таким системам потрібно створювати велику багатомодульну систему придушення навігації, яка б вчасно передавлювала канали навігації ракет, керованих авіабомб та безпілотників.
Ще однією новою загрозою є використання штучного інтелекту для донаведення FPV-дронів на автомобілі. У такому випадку оператор спочатку захоплює ціль, після чого дрон продовжує наведення автоматично. Проблема полягає в тому, що після передачі наведення штучному інтелекту радіоелектронна боротьба може втратити ефективність. Водночас Юрков наголошує, що такі випадки поки що не є частими, а система автоматичного донаведення має суттєві недоліки — дрон часто втрачає ціль, особливо коли автомобіль рухається по місцевості без сильного візуального контрасту.
Оптоволоконні БпЛА та дрони з автоматичним донаведенням експерти називають двома основними загрозами для автомобілів, обладнаних засобами РЕБ. Оптоволоконний канал не піддається радіоелектронному подавленню, однак такі дрони є важчими, повільнішими та менш маневреними. Крім того, існує ризик розриву самого кабелю. Саме тому Contra-Drone працює над засобом оптичного виявлення таких цілей, який уже презентували на ДНВ-1 і який нині проходить випробування.
За словами Юркова, оптичний засіб не може використовуватися самостійно — він буде працювати лише разом з автомобільним РЕБ. Якщо дрон рухається лінійно, як це відбувається в більшості випадків з оптоволокном або майже в усіх випадках зі штучним інтелектом, система здатна вчасно його виявити і знищити. При цьому РЕБ не втрачає свого значення, особливо на великих відстанях між оператором БпЛА та ціллю.
