Росія планує довести частку реактивних дронів в атаках до 80%
Росія змінила тактику повітряних ударів, активізувавши використання реактивних безпілотників. До листопада Москва планує довести їхню частку до 80% у дронових нальотах, а у вересні готує чотири масовані комбіновані атаки.
Російські окупанти суттєво змінили тактику повітряних ударів по Україні, зробивши ставку на реактивні безпілотники. За даними джерел у військових колах, Москва планує до листопада довести частку таких апаратів у дронових нальотах приблизно до 80%, залишивши лише п'яту частину за традиційними бензиновими «шахедами». Водночас уже у вересні агресор може провести чотири масовані комбіновані атаки, що становлять значно більшу загрозу, ніж окремі нальоти безпілотників.
Інтенсивність атак різко зросла наприкінці серпня. Починаючи з 27 серпня, Росія веде майже безперервну серію ударів, значна частина яких спрямована на Київ та область. Ворог запускає дрони хвилями, комбінуючи нові реактивні моделі зі звичайними «Геранями-2». В окремих денних хвилях реактивні безпілотники становили понад дві третини всіх запущених апаратів. Зокрема, удень 27 серпня із приблизно 140 ударних БПЛА понад 100 були реактивними, а більшість дронів спрямували саме в бік столиці. Першого вересня реактивними були 72 із 99 запущених ударних безпілотників.
Серед реактивних апаратів Росія зараз переважно застосовує моделі «Герань-4» та «Герань-5». Їхня головна небезпека полягає у складності перехоплення. Через вищу швидкість і більшу висоту польоту такі дрони гірше збиваються дешевими засобами, які ефективно працюють проти звичайних «шахедів». Для боротьби з ними доводиться залучати авіацію, засоби радіоелектронної боротьби та зенітні ракетні комплекси, що робить протидію значно дорожчою та складнішою.
Масштаби використання реактивних безпілотників зростали поступово протягом року. Першою з нинішньої лінійки стала «Герань-3», бойове застосування якої фіксувалося ще у 2025 році. На початку 2026 року росіяни вперше застосували «Герань-5» під час комбінованих атак, а в травні стало відомо про модель «Герань-4». Протягом літа масштаби їхнього використання різко зросли: за даними командування Повітряних сил, у липні Росія застосувала вп'ятеро більше реактивних БПЛА, ніж у червні, а в серпні проти України було використано понад 2800 таких апаратів.
Російські виробничі плани свідчать про те, що нинішня схема атак не є короткостроковим експериментом. За інформацією джерел, угрупованню, яке безпосередньо здійснює удари по Україні, щодня виділяють близько 160 ударних дронів. У вересні Москва планує виготовити 2700 одиниць «Герань-2», 1200 — «Герань-4», 800 — «Герань-5» та 5000 апаратів «Гербера». Такі обсяги виробництва дозволяють ворогу підтримувати практично щоденні дронові нальоти в режимі, який Україна спостерігає протягом останнього тижня. Одним із головних вузьких місць для нарощування залишаються компоненти, зокрема двигуни.
Під ударами вже опинилися склади й розподільчі центри торговельних мереж, виробників та логістичних компаній. Паралельно противник намагається вражати підприємства, задіяні у вітчизняному оборонно-промисловому комплексі. Речник Кремля Дмитро Пєсков раніше заявляв, що в Києві «щодня та щоночі» відчуватимуть відповідь за удари по складах Ozon. Втім, за оцінкою аналітиків, це радше привід, адже до ескалації Москва готувалася задовго до своїх погроз, нарощуючи виробництво реактивних дронів.
Окремою загрозою восени залишаються масовані комбіновані атаки. Окрім дронових нальотів, у вересні Москва планує провести чотири такі удари по Україні. Існує також ризик розширення ударів по складах на інші регіони на додачу до атак на енергетичну інфраструктуру. Така комбінація ракет і безпілотників потребує від української протиповітряної оборони значних ресурсів, адже реактивні апарати змушують витрачати дорогі засоби перехоплення навіть на знищення відносно дешевих цілей.
